Всесвітній день щитовидної залози був заснований в 2008 році в рамках кампанії, що проводиться Європейською Асоціацією Щитовидної Залози (European Thyroid Association) і Американською Асоціацією Щитовидної Залози (American Thyroid Association), з метою підкреслити поширеність захворювань щитовидної залози, зосередити увагу на нагальну необхідність в освітніх і профілактичних програмах, а також підвищити обізнаність про нові методи лікування.

Щитоподібна залоза виробляє гормони тироксин та трийодтиронін, які беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі — адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в даний момент. 

Гормони щитоподібної залози діють на всі клітини тіла, і впливають на такі процеси:

▪  інтенсивність обміну речовин і поглинання в кишківнику,
▪  адаптація до температури довкілля,
▪  поглинання ліпопротеїнів клітинами (тобто від них залежить і рівень холестерину),
▪  робота серця і периферичних судин,
▪  ріст і формування скелету та м’язів (разом із соматотропіном),
▪  покращують поглинання кисню тканинами,
▪  ініціюють розпад жирів та вуглеводів,
▪  визначають інтелектуальний розвиток дітей та емоційну стабільність дорослих.

Тироксин та трийодтиронін містять йод, тому ми маємо достатньо споживати його з їжею. Якщо йоду бракує, щитоподібна залоза збільшується, але не може виробити достатню кількість гормонів.

Нестача тиреоїдних гормонів (гіпотиреоз) призводить до низки симптомів:

▪ слабкість,▪ набір ваги або проблеми із її скиданням, ▪ сухе жорстке волосся або втрата волосся, ▪ непереносимість холоду, ▪ біль у м’язах, ▪ депресивний стан та дратівливість, ▪ порушення менструального циклу чи втрата лібідо, ▪ закрепи, ▪ підвищення рівня холестерину, ▪ рак щитоподібної залози , ▪ у дітей — затримка розумового розвитку (кретинізм).

Загальнонаціональне дослідження вживання населенням мікронутрієнтів, проведене у 2002 році Інститутом ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка, Інститутом медицини праці АМН України спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), довело наявність йодного дефіциту на всій території України.

Регіон називається ендемічним за зобом, коли понад 10 % жителів цієї території визначається зоб. Ендемічний зоб — основний наслідок нестачі йоду в довкіллі. В Україні до регіонів з високим ризиком розвитку йододефіцитних захворювань належать Львівська, Чернівецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська та Волинська області. Чорнобильська катастрофа свого часу привернула увагу до проблеми йодного дефіциту в Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Рівненській областях. До регіонів з частково вираженим йододефіцитом відносяться Хмельницька, Житомирська, Київська область і Крим. Помірна нестача йоду фіксується у Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Луганській, Сумській областях. І тільки південні області України, а також Кропивницька, Донецька і Харківська області належать до регіонів з незначно вираженим йододефіцитом.

ВООЗ вважає безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу. У щитоподібній залозі може запасатися до 16 мг йоду. В Україні брак гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. До прикладу, денна норма йоду становить 150-300 мкг. Водночас, більшість мешканців України споживають лише 40-80 мкг.

Злоякісні новоутворення щитовидної залози серед населення Донецької області.

Водночас, в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози, або якщо з’являються власні антитіла до рецептору тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ — це гормон гіпофізу, і саме його рівень визначає, скільки тироксину слід виділити щитоподібній залозі. Прийом йоду не може призвести до надмірного утворення гормонів

Що робити, аби уникнути захворювань щитоподібної залози?

▪ Замініть звичайну сіль на йодовану та додавайте її у вже приготовані страви, аби йод не випаровувався через нагрівання. Адже свідомо щодня контролювати споживання денної норми йоду складно. Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. У понад 140 країнах світу це дієвий метод боротьби з йододефіцитом.

▪ Природні джерела йоду – морепродукти, особливо морська капуста. Жоден інший продукт не містить стільки йоду.  Біла риба, овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель та шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, яловичина та волоські горіхи також стануть у нагоді в боротьбі з йододефіцитом.

▪ Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар. Дітей від одного року чи тих, хто уже на прикормі, годуйте їжею, приготованою із використанням йодованої солі.

▪ Перевіряйте рівень тиреотропного гормону, і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та за потреби скорегувати раціон.

Будьте здорові! Дотримуйтесь заходів профілактики!

Лікар з гігієни  харчування ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»    Тетяна Чайка