logo Ukrainian flag
 
Санітарно-протиепідемічне забезпечення в надзвичайній ситуації.

Надзвичайні ситуації (НС) для санітарно-профілактичної, епідеміологічної служби - це різкі, часто непередбачені зміни в звичайній обстановці, які виникли в результаті катастрофи та її наслідків. Характеризується численними людськими жертвами, масовими захворюваннями і ураженням людей, різким погіршенням санітарно-епідемічної обстановки, вкрай складною епідемічною ситуацією.

Чинники, що сприяють виникненню епідемії:

- руйнація комунальних об'єктів (системи водопостачання, каналізації, опалення тощо);

- значне погіршення санітарно-епідемічного стану території у зв'язку з руйнацією хімічних, нафтопереробних й інших промислових підприємств, наявністю трупів людей і тварин, гниття продуктів тваринного і рослинного походження;

- масове розмноження гризунів, виникнення епізоотій серед них і активізація природних осередків;

- інтенсивна міграція організованих і неорганізованих контингентів людей, пересування рятувальників, різних сил і засобів, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- зміна сприйнятливості потерпілого населення до інфекційних захворювань через виникнення стресових станів тощо;

- зниження ефективності роботи санітарно-епідеміологічних і лікувально-профілактичних закладів, раніше розташованих у зоні катастрофи

Фактори епідемічного осередку при НС:

- наявність у зонах катастроф неізольованих інфекційних хворих серед потерпілого населення і можливість поширення ними збудників;

- потерпілі, які потребують госпіталізації, оцінені з точки зору ризику зараження;

- здорове населення, що контактувало з інфекційними хворими і потребує обсервації, оцінене з точки зору ризику зараження;

- зовнішнє середовище, небезпечне для зараження людей.

У випадку захворювання потерпілих зі зниженим імунітетом другий пік поширення інфекції може виникнути через 2—3 інкубаційні періоди після першого внаслідок передачі збудника особами, в яких захворювання перебігало безсимптомно.

При НС часто формується складна санітарна і епідемічна обстановка, яка потребує проведення відповідних заходів.

Санітарно-протиепідемічне забезпечення в надзвичайній ситуації - це комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних, протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і ліквідацію інфекційних захворювань, виконання санітарних правил і норм при погіршенні санітарно-епідемічного стану, збереження здоров'я населення і підтримання його працездатності.

Для забезпечення ефективності санітарно-протиепідемічних заходів необхідно:

- завчасно прогнозувати санітарну і епідемічну обстановку;

- в перші години після НС забезпечити проведення санітарно-епідемічної розвідки; дати оцінку санітарно-епідемічному стану осередку НС;

- з‘ясувати особливості розвитку епідемічного процесу;

- спрогнозувати санітарні втрати серед населення;

- визначити необхідну кількість медичних сил і засобів, порядок використання і управління ними;

- встановити особливості лікувально-евакуаційного забезпечення інфекційних хворих.

Основні дані, необхідні для розробки епідемічного прогнозу:

- інфекційна захворюваність, її структура, рівень та динаміка серед населення; наявність природно-вогнищевих захворювань;

- сезон року;

- імунна захищеність населення;

- наявність, стан і спроможність санітарно-епідеміологічних закладів;

- наявність умов для дотримання населенням санітарно-гігієнічних норм і правил при організації харчування, водопостачання, комунального обслуговування.

Після оцінки санітарно-епідемічної обстановки прогнозуються:

- можливі санітарні втрати від інфекційних хвороб;

- потреби у силах і засобах для проведення екстреної профілактики у осередку катастрофи; - потреби у ліжковому фонді.

У період евакуації населення в санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи необхідно включати:

- контроль за підтриманням санітарного стану в місцях і приміщеннях тимчасового перебування евакуйованого населення, в ізоляторах для розміщення інфекційних хворих;

- контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних правил забезпечення питною водою і зберіганням харчових продуктів, що призначені для евакуйованих;

- забезпечення населення індивідуальними засобами знезараження води;

- організацію епідемічного нагляду, а також виявлення хворих та їх госпіталізацію;

- контроль за організацією лазнево-прального обслуговування населення в місцях його розселення; - боротьбу з комахами і гризунами; - контроль за видаленням і знезараженням нечистот і харчових відходів на шляхах евакуації і в районах розселення.

Нормативними документами України затверджений перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб. Особливо небезпечними інфекційними хворобами (ОНІ) є: чума, холера, натуральна віспа, жовта гарячка, синдром набутого імунодефіциту (СНІД), пастерельоз, хвороба Марбург, гарячка Ласса, гарячка Ебола, контагіозні вірусні гарячки: Денге, Чикунгунья, долини Ріфт, Західного Нілу, енцефаломієліт: західно- і східноамериканські, венесуельський, енцефаліт: каліфорнійський, Сент-Луїс, долини Муррея, бруцельоз, туляремія, сибірка, сап, меліоїдоз, орнітоз, лістеріоз, сказ, еризипелоїд, легіонелльоз, епідемічний висипний тиф, хвороба Брілла, ку-гарячка, мишиний тиф, марсельська гарячка, кліщовий поворотний висипний тиф, туберкульоз, псевдотуберкульоз, геморагічна гарячка, кримська гарячка, омська гарячка, гарячка з нирковим синдромом, лептоспіроз, ящур, кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма,  коронавірусна хвороба.

Необхідною умовою якісного санітарно-гігієнічного забезпечення в зоні карантину і обсервації є суворий санітарний контроль за епідемічно небезпечними об‘єктами, до яких належать:

- системи водопостачання та каналізації;

- об‘єкти харчової промисловості, торгівлі, тимчасові пункті харчування;

- підприємства комунального обслуговування; - потенційно небезпечні об‘єкти (СДОР, РР, БЗ);

- лікувально - профілактичні заклади та їх харчоблоки;

- маршрути евакуації та місця тимчасового розселення населення;

- пункти санітарної обробки.

Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

- працювати натще, без захисного одягу;

- їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом;

- виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції;

- виходити із приміщень на територію і в господарські служби в захисному одязі (халати, піжами);

- передавати хворим продукти харчування та інші предмети від відвідувачів.

Перед виносом із зони медичні документи знезаражуються в дезінфекційних камерах пароповітряним або газовим методами.

Із лікарні реконвалесценти ОНІ виписуються після повного клінічного одужання, закінчення термінів ізоляції і виділення збудника у зовнішнє середовище. Перед випискою пацієнти проходять повну санітарну обробку. і отримують продезинфіковані одяг і особисті речі. Після виписки всіх інфекційних хворих, медичний персонал проходить обсервацію, повну санітарну обробку. і інфекційна лікарня згортається. У всіх приміщеннях проводиться заключна дезінфекція.

 

Підготовлено відділом моніторингу та реагування на небезпеки ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МОЗ УКРАЇНИ» за матеріалами Кафедри медицини надзвичайних ситуацій та тактичної медицини НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені О.О.Богомольця МОЗ УКРАЇНИ, ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net