Серцево-судинні захворювання (ССЗ), переважно ішемічна хвороба серця та інсульт, є основними причинами смертності й одними з основних факторів інвалідності в усьому світі. В Україні ССЗ є головною причиною смертності населення та складає 64% від кількості смертей населення. За цим показником наша країна лишається одним зі світових лідерів. До того ж, українці втрачають помітно більше років здорового життя через ССЗ.

Основні фактори ризику розвитку ССЗ, які необхідно мінімізувати:

1. Високий артеріальний тиск. Підвищений артеріальний тиск – це стан, який потребує постійного нагляду й лікування. Без належної медичної допомоги підвищений тиск може спричиняти інфаркт, інсульт, ниркову чи серцеву недостатність тощо. Навіть помірне підвищення тиску може впливати на тривалість життя. Тож у разі виникнення проблем із підвищеним артеріальним тиском важливо звернутися до сімейного лікаря, а за необхідності й до кардіолога. Щоби кров’яний тиск був у нормі, щонайменше зменшіть споживання солі: приберіть сільничку зі столу, додавайте менше солі під час готування їжі і не досолюйте страви за столом. Рекомендована щоденна норма – 5 г солі – це близько однієї чайної ложки.

2. Незбалансоване харчування. Переїдання, мале споживання клітковини та білків і водночас вживання великої кількості солі, цукру, висококалорійних продуктів та напоїв. Харчування має бути збалансованим та раціональним. Кожен прийом їжі має включати сезонні овочі, нежирні види м’яса або риби, бобові, цільнозернові продукти, корисні жири. Варто дотримуватися принципу «тарілки здорового харчування», де 50 % становлять овочі (крім картоплі) та фрукти, 25 % – цільнозернові продукти, 25 % – білкова їжа (нежирні види м’яса, риба, бобові). Якщо ви робите заготовки на зиму, краще надати перевагу заморожуванню, а не маринуванню й консервуванню (через великий вміст солі). Коли купуєте продукти в магазині, завжди звертайте увагу на інформацію про вміст калорій та поживний склад (особливо – жири (насичені/ ненасичені), вуглеводи (прості/ складні), сіль). Вживайте менше алкоголю, адже він калорійний, тож надмірне його вживання збільшує ризик ССЗ.

3. Підвищений рівень холестерину (ліпопротеїдів низької щільності). Рівень холестерину в крові залежить від багатьох чинників – способу життя, наявності шкідливих звичок, спадкових факторів, стресів та особливостей харчування. Рівень ліпопротеїдів низької щільності може підвищуватися, якщо вживати забагато їжі з високим вмістом насичених жирів. Вживайте корисні жири: горіхи, насіння, оливкова та ріпакова олія, скумбрія, оселедець. Корисними будуть омега-3-поліненасичені жирні кислоти, що є в рибі, бобових та горіхах, вони зменшують запалення та запобігають утворенню атеросклеротичних бляшок. Водночас варто обережно ставитися до знежирених продуктів. Шкідливими також є трансжири. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку від ССЗ, зумовлених споживанням трансжирів, помирає майже пів мільйона людей.

4. Високий індекс маси тіла. Надлишкова вага – ворог серця та здоров’я в цілому, вона підвищує ризик виникнення ССЗ, тож дуже важливо її контролювати. Потрібно підтримувати індекс маси тіла (ІМТ) в межах 18,5–25 (ІМТ – це відношення маси тіла (кг) до зросту (м) у квадраті). Краще робити це завдяки рухливому способу життя і здоровому харчуванню.

5. Куріння та тютюновий дим. Кожен десятий летальний випадок від хвороб серця зумовлений курінням. Куріння – один із найбільших факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту, та спричиняє відкладення жирових бляшок на стінках судин, що призводить до звуження їх просвіту і як результат – закупорення. Важливо відмовитися від цієї згубної звички, а також уникати пасивного куріння. Протягом 2-х років після відмови від тютюну значно зменшується ризик ішемічної хвороби серця, а через 15 років ризик ССЗ знижується до рівня некурця.

6. Високий рівень глюкози. Надмірна кількість цукру в раціоні призводить до збільшення ваги, розвитку діабету. Дорослі люди з діабетом мають ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2–3 вищий за інших. Щоби зберегти здоров’я, виключіть із меню продукти, які містять доданий цукор (солодкі напої, випічку та інші кондитерські вироби). Важливо також контролювати споживання продуктів, що є природним джерелом цукру (фруктів, меду).

7. Забруднене повітря. Низька якість повітря також серед факторів ризику серцево-судинних захворювань. Щогодини забруднене повітря забирає життя 800 людей та може спричиняти хронічні обструктивні захворювання та хвороби серця.

8. Вживання алкоголю. Безпечної дози алкоголю немає. Його вживання чинить згубний ефект на серцево-судинну систему, адже підвищує кров’яний тиск. Також вживання алкоголю збільшує ризики виникнення інсультів за рахунок підвищення «поганого холестерину». Це створює сприятливі умови для формування атеросклеротичних бляшок – основної причини ішемічного інсульту. Також систематичне споживання алкоголю навіть у невеликих дозах призводить до збільшення маси тіла.

9. Малорухливий спосіб життя. Регулярна фізична активність зменшує ризик серцево-судинних хвороб. За даними ВООЗ, для профілактики захворювань серця необхідно займатися фізичною активністю щонайменше 150 хвилин на тиждень. Проте, якщо у вас малорухливий спосіб життя, варто бути активними не менше години на день. Спробуйте бути активнішими щодня: можна почати з прогулянки на свіжому повітрі, ранкової зарядки і використання сходів замість ліфту. Додаткова мотивація займатися спортом з’явиться, якщо залучити до занять сім’ю та друзів. Можна завантажити додаток для тренувань і слідкувати за своїми успіхами. Перш ніж зайнятися спортом, порадьтеся з лікарем.

10. Стрес. Стрес і тривожні стани більше ніж у 2 рази підвищують ризик ССЗ, а у разі хвороби – ускладнень та смерті. Тому потрібно не зациклюватися на поганому і в усьому шукати позитив, більше гарних емоцій.

Якщо уникати цих факторів і дотримуватися здорового способу життя, можна подовжити його тривалість і покращити якість.

Держава гарантує пацієнтам безоплатне надання певних послуг і забезпечення визначеними ліками. Низку послуг із профілактики та лікування серцево-судинних захворювань надає лікар первинної ланки (терапевт або сімейний лікар):

- вимірювання артеріального тиску;

- оцінювання загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE;

- електрокардіограма (ЕКГ);

- аналіз крові на загальний холестерин;

- швидкий тест на тропонін (специфічний маркер інфаркту міокарду). У поєднанні з результатами ЕКГ або методами діагностичної візуалізації він допомагає визначити гострий стан.

За потреби сімейний лікар виписує направлення на проведення додаткових досліджень (наприклад, УЗД серця) або на консультацію до кардіолога. З електронним направленням ці послуги є безоплатними для пацієнта. Сімейний лікар за потреби може виписати електронний рецепт на ліки від серцево-судинних захворювань, що входять до програми «Доступні ліки».

Відповідально ставтеся до свого здоров’я. Проходьте регулярний медичний огляд. У разі наявності ознак або симптомів ССЗ – не займайтеся самолікуванням, відвідайте свого терапевта чи сімейного лікаря, з яким підписали декларацію, та вчасно проходьте профілактичні скринінги та діагностику.

Бережіть своє серце та будьте здорові!