Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, проголошений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями» (Union for International Cancer Control, UICC).

Мета проведення:

- підвищити обізнаність про рак як про одне із найстрашніших і згубних захворювань сучасної цивілізації;

- привернути увагу суспільства до запобігання, виявлення, лікування злоякісних новоутворень;

- сформулювати завдання, що стоять перед світом у боротьбі з онкологічними захворюваннями;

- закликати політиків і організацій-членів UICC відноситься до раку, як до політичного пріоритету.

Що таке рак та його розповсюдженість

Рак виникає зі зміненої клітини з порушеним генетичним апаратом, яка втратила контроль та диференціацію і почала надмірно ділитися, формуючи пухлину. Це може ускладнювати роботу прилеглих органів або витісняти здорові клітини мутованими. Ситуація погіршується, коли невеликі грудочки ракових клітин відокремлюються від материнської пухлини і розносяться з кровотоком у інші органи, формуючи метастази. Це призводить до порушення роботи багатьох органів і систем, виснаження організму та смерті хворого. Мутації можна успадкувати від одного з батьків. Утім, вони переважно виникають спонтанно.

За даними ВООЗ існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. У світі від раку щорічно вмирають мільйони людей (2021 року приблизно у 20 мільйонів людей було діагностовано онкологію, 10 мільйонів людей померли через злоякісні онкологічні захворювання). Більше 60% нових випадків захворювання на рак зареєстровані в країнах Африки, Азії та Центральної і Південної Америки. У цих регіонах зареєстровано 70% всіх випадків смерті від онкології.

Захворюваність на рак в Україні складає 380 випадків на 100 тис. населення, що виводить країну в лідери на Європейському континенті. За даними Національного канцер-реєстру, щорічно у нашій державі рак вперше діагностують у близько 140 тис. дорослих осіб і у понад 1 000 дітей. Згідно з прогнозними оцінками рівень захворюваності на злоякісні новоутворення в Україні до 2030 року може зрости до 180 тис. осіб у рік. Загалом, за оцінками фахівців, ризик захворіти на рак в Україні має кожен четвертий чоловік та кожна шоста жінка. Смертність від раку в Україні посідає друге місце у загальній структурі смертності населення і поступається за цим показником лише серцево-судинним захворюванням.

До груп підвищеного ризику розвитку злоякісних новоутворень відносяться особи із спадковою схильністю, наявністю передракових захворювань, кризовою поведінкою (тютюнопаління, вживання психоактивних речовин тощо), старших вікових груп, представники певних професій та особи, які проживають на екологічно несприятливих територіях, у тому числі радіоактивно забруднених. На сьогодні науковці дійшли висновку, що визначний вплив на ризики онкозахворювань має спосіб життя людини.

У чоловіків в структурі онкологічної захворюваності переважають злоякісні новоутворення шкіри, передміхурової залози, сечового міхура, легенів, нирки та колоректальний рак, у жінок – злоякісні новоутворення шкіри, грудної залози, тіла та шийки матки і щитовидної залози. У дітей у віці від 0 до 17 років у структурі захворюваності на злоякісні новоутворення обох статей найвищу питому вагу мають лейкемії та рак головного мозку.

Як знизити ризики онкологічних захворювань

На даний момент вже відомо, що виникнення 43% випадків раку можна було б запобігти за допомогою норм здорової поведінки, таких як:

- відмова від паління та боротьба з цим явищем у суспільстві:

у сигаретному димі міститься кілька десятків токсичних і канцерогенних речовин. Вони всі здатні викликати зміни у генах і спровокувати розвиток раку. Куріння підвищує ризик появи злоякісних пухлин у таких органах, як легені, ротова порожнина, гортань, глотка, стравохід, шлунок, підшлункова залоза, нирки, сечовий міхур, шийка матки, мозок. За даними ВООЗ, 22% онкохворих людей у світі помирають від раку, який виник внаслідок куріння;

- фізична активність:

фізична активність знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, гіпертонії, депресії, остеопорозу, діабету і раку. Приблизно чверть усіх випадків раку у світі пов’язана з недостатньою фізичною активністю та зайвою вагою – спорт допомагає знизити ризик появи раку молочної залози, товстої кишки, жовчного міхура та інших видів злоякісних пухлин;

- збалансована та здорова їжа, боротьба з ожирінням:

коли індекс маси тіла (відповідність маси тіла (у кілограмах) до зросту (у метрах) в квадраті) є вищим за 30 – людина має ожиріння. Це є свідченням аномально високого відсотка жирової тканини. Між її клітинами здатні накопичуватися фактори запалення. Це призводить до появи мутацій у прилеглих клітинах. Люди з надмірною вагою схильні до розвитку раку стравоходу, підшлункової залози, товстої і прямої кишки, молочної залози, слизової оболонки матки, нирок, щитовидної залози та жовчного міхура;

- відмова від надмірного вживання алкоголю, боротьба з цим явищем у суспільстві:

дослідження говорять про зв’язок між споживанням алкоголю і раком ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки, товстої і прямої кишки та молочної залози. Мутації в клітинах цих органів, викликає ацетальдегід – основний метаболіт спирту, а також вільні радикали кисню і азоту, які утворюються в організмі людини після вживання алкоголю;

- профілактика інфекційних і паразитарних захворювань, в тому числі вакцинація проти вірусів:

одна п’ята частина всіх онкологічних захворювань у світі розвивається в результаті хронічної інфекції: вірус папіломи людини провокує розвиток раку шийки матки (щонайменше 12 його штамів здатні викликати рак); вірус гепатиту B є основною причиною раку печінки; вірус гепатиту С спричиняє появу раку печінки та неходжкінської лімфоми; герпесвірус Епштейна-Барр підвищує ризик розвитку лімфоми Беркітта, деяких типів лімфоми Ходжкіна, неходжкінської лімфоми та раку шлунку; Helicobacter pylori підвищує ризик розвитку раку шлунку; ВІЛ не спричиняє появу злоякісних пухлин безпосередньо, а пошкоджує імунну систему, що знижує захист організму від хвороботворних агентів та появи ракових клітин;

- уникання тривалого перебування на сонці та в соляріях:

ультрафіолет сонячного світла, як і штучне УФ-опромінення для засмаги в солярії, провокує всі основні типи раку шкіри – різні види карциноми та меланому. Так, 9 з 10 випадків меланом спричинені ультрафіолетом. Він провокує мутації у клітинах шкіри і, як наслідок, ріст меланом.

Рання діагностика – запорука успішного лікування

Понад одну третину злоякісних захворювань можна вилікувати у разі їх раннього виявлення та належного лікування (зокрема такі види раку, які мають значимість для громадської охорони здоров’я, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки). На жаль, в Україні існує проблема безвідповідальності громадян за власне здоров’я, нехтування ними рекомендацій лікарів щодо проходження у визначений час необхідних діагностичних досліджень. Це призводить до того, що пацієнт звертається за медичною допомогою вже у запущеній стадії хвороби, коли шанс на успішне лікування практично втрачено.

Рекомендації МОЗ України щодо онко-скринінгу (які обстеження і у якому віці треба проходити чоловікам та жінкам):

Жінкам від 20 до 29 років треба проходити:

- Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;

- Цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки – з 21 року, 1 раз на 3 роки.

Жінкам від 30 до 39 років треба проходити:

- Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;

- Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.

Жінкам від 40 до 49 років треба проходити:

- Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;

- Мамографію – 1 раз на 2 роки;

- Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.

Жінкам від 50 років та старшим треба проходити:

- Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;

- Мамографія – 1 раз на 2 роки

- Колоноскопію – 1 раз на 5 років.

Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.

Чоловікам від 40 до 49 років треба проходити:

- Огляд у уролога – 1 раз на рік. Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).

Чоловікам від 50 років і більше треба проходити:

- Огляд у уролога – 1 раз на рік. Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).

- Колоноскопію – 1 раз на 5 років.

Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.

ВАЖЛИВО: Якщо ви помітили будь-які зміни у своєму здоров’ї – негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи терапевта. Він спрямує вас на відповідні обстеження чи до вузького спеціаліста.