В жовтні-листопаді поточного року в Донецькій області було зареєстровано 5 випадків отруєння дикорослими  грибами з 7 постраждалими, 2 з яких отруїлися грибами «синьоніжками». У 1 постраждалого вживання даних грибів стало причиною загострення хронічної хвороби системи травлення.

Ботанічний опис гриба синьоніжка (рядовка двоколірна (ліловонога), подотавнік, синій корінь  – умовно їстівний гриб з сімейства рядовкових. Впізнати його легко, за характерним забарвленням та іншими характерними ознаками:

- Плоско-опуклий капелюшок  світло-жовтого, злегка фіолетового відтінку, діаметр в середньому досягає 10 см, але зустрічаються і гриби-гіганти з капелюшком до 25 см в діаметрі. Поверхня  гладка; Внизу капелюшка розташовані пластинки, жовтувато-кремового кольору.

- Ніжка злегка потовщена біля основи, з рівною поверхнею. Її довжина зазвичай не більше 10 см, товщина близько 3 см. У молодих екземплярів на ніжці видніються залишки від «покривала» у вигляді пластівців і помітна волокниста структура. Колір яскравий, ліловий або сіро-фіолетовий, іноді з блакитним відливом.

- Головною ознакою синьоніжки є яскраві тони. Це і відлякує грибників. Проте харчові властивості гриба добрі.  Він має приємний смак, чимось схожий на печерицю.

Де ростуть «сині ніжки»? Синьоніжка – переважно південний гриб. Але в цілому зустрічається на всій території України.  Виявити його можна найчастіше на луках або пасовищах. Ростуть вони колоніями, тому побачивши – не помилитеся. Ви натрапите на невеликі «острівці», у вигляді кола або доріжки. Подотавнікі люблять багаті органічними речовинами землі. Тому вони нерідко з’являються близько ферм, будинків і навіть в компостних канавах. У лісі ж ви навпаки рідко зустрінете даний вид, вони вважають за краще добре освітлені простори. Але, якщо знайдуться, то під листяними деревами.

З чим можна переплутати «синьоніжку»?

Через свій зовнішний вигляду і відмінні риси – синьоніжки – рядовки ліловоногі важко сплутати з якимось іншим грибом. Але є кілька досить схожих на неї видів: рядовка фіолетова – відрізняється від синьоніжки  тим, що має синє або фіолетове забарвлення не тільки ніжки, але і капелюшка; рядовка бур’яниста – менш велика за розміром з більш тонкою ніжкою; козячий павутинник – відрізняється більш масивною будовою і специфічним запахом, що нагадує запах козла або ацетилену. Але все ж  потрібно знати, як їх відрізнити:

Рядовка фіолетова – умовно їстівний гриб. Її єдина відмінність – яскраво-фіолетовий капелюшок. І якщо у синьоніжки він злегка фіолетовій, то тут відтінок буде більш насиченим;

Рядовка бур’яниста – також дуже схожа, але значно менших розмірів;

Паутинник фіолетовий – умовно їстівний і його теж можна класти в кошик. Але на смак трохи інший. Відрізнити його можна по «покривалу», розташованому під капелюшком і забарвленню.  Його верхня частина більш сіра, з попелястим нальотом.

Біло-фіолетовий павутинник – гриб отруйний, з ним треба бути вкрай обережним. Він трохи нагадує «синій корінь», але його м’якоть світло-жовта, що помітно, якщо надломити. Іноді вона має фіолетові плями. У безвітряну погоду ви також зможете відчути різкий запах.

Коли збирати гриб «синя ніжка»? Синьоніжка з’являється вже на початку квітня і до кінця жовтня. Але пік активності припадає на останні тижні серпня і вересень. За сезон досвідчені грибники збирають кілька врожаїв, до 130 кг. Щоб зібрати такий урожай, а також знайти смачний гриб до столу, потрібно знати кілька правил:

Погода має бути сонячною, під час дощу поверхня капелюшка покривається неприємним слизом; великі колонії зустрічаються на світлих галявинах, а не в гущавині лісу;

Старі трухляві екземпляри викидайте без жалю;

Не пробуйте їх сирими, це умовно їстівний гриб і без обробки він може бути небезпечним;

У старих, але ще міцних представників необхідно видалити пластинчату частину і тоді їх можна їсти. В іншому випадку ви ризикуєте отруїтися.

Бережіть себе. Гриби можуть бути дуже небезпечними для здоров`я і життя!