Лямбліоз – актуальна медична проблема. Складність виявлення цього захворювання зумовлена тим, що його клінічні прояви часто маскуються під різні клінічні варіанти гастроентерологічної патології: функціональні порушення травного каналу, синдром надлишкового росту кишкової мікрофлори в тонкій кишці, синдром мальабсорбції тощо. Крім того, лямбліоз часто супроводжується клінічними проявами рецидивної кропив’янки, атопічного дерматиту, гастроінтестинальної форми харчової алергії.

Лямбліоз — це захворювання, яке спричиняється паразитуванням лямблій в тонкому кишківнику організму людини, де вони своєю життєдіяльністю порушують процеси всмоктування жирів, вуглеводів, білків та вітамінів, особливо жиророзчинних. При цьому змінюється обмін фолієвої кислоти, знижується концентрація в сироватці крові аскорбінової кислоти, вітаміну А та каротину.

Людина заражається лямбліозом при потраплянні в організм інвазійних цист лямблій. Джерелом інфекції є людина, яка виділяє цисти лямблій і деякі види тварин, з якими людина часто контактує — собаки, велика рогата худоба, свині та інші, серед яких теж широко розповсюджений лямбліоз.  Зараженість дітей у 3-5 разів більша, ніж дорослих. Діти можуть заражатись вже з першого місяця життя. Передається лямбліоз шляхом потрапляння контамінованих цист через ротову порожнину, при цьому факторами передачі є забруднені вода, харчові продукти, грунт, руки, влітку механічними переносниками можуть бути мухи.

Лямблії добре зберігаються в пилу, на брудних овочах, фруктах, ягодах, зелені. Цисти можна виявити на шерсті тварин, у хлорованій водопровідній воді, в забруднених фекаліями водоймах, у готових стравах, молочних продуктах. Цистам лямблій властива висока стійкість у зовнішньому середовищі. У воді природних водойм (ставки, річки, озера) при температурі 21-22⁰С вони живуть 1-3 місяці, на поверхні фруктів — до 6 годин, на хлібі — 6-12 годин, у молочних продуктах при температурі 18-25⁰ — 12 діб, а при 2-6⁰ — до 112 діб. При температурі 60-70⁰ цисти гинуть через 5-10 хвилин, при кип'ятінні — моментально. Стійкі до слабкої концентрації хлору – ніяк не реагують на 5% р-н хлораміну.

Одним із методів діагностики є протозоологічне дослідження калу,яке проводить паразитологічна лабораторія.
Профілактика лямбліозу, як і будь-якої кишкової інфекції, проводиться з метою усунення факторів передачі цист лямблій, особливо це актуально під час війни,коли неможливим є покращення соціально-побутових умов, якості питної води, рівня комунального благоустрою населених пунктів.

Щоб попередити зараження лямбліями, необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, як і при інших кишкових інфекціях:

• · вживання очищеної або кип'яченої води;
• · миття овочів і фруктів, достатню термічну обробку сирих продуктів;
• · дотримання правил особистої гігієни, зокрема, миття рук перед вжиттям їжі.

До профілактичних заходів також відноситься своєчасне виявлення та лікування хворих на лямбліоз.

Своєчасно звертайтесь до фахівця при наявності підозр на зараження лямбліями. Лікуванням лямбліозу займається лікар-інфекціоніст.

Кожному треба пам’ятати, що дотримання елементарних правил особистої гігієни та харчування попереджує ризик зараження не тільки лямбліозом, але й іншими інфекційними та паразитарними хворобами.