В зв'язку з відсутністю чи періодичному відключенні  централізованого водопостачання через бойові дії місцева влада, населення вдається до різних способів забезпечення питною водою системою нецентралізованого водопостачання, зокрема до залучення спеціалізованих організацій, підприємців для буріння свердловин (трубчасті колодязі).

Трубчасті колодязі бувають неглибокі (до 10м) та глибокі. Останні найбільш захищені від забруднення. Щоб максимально забезпечити воду від мікробного забруднення для профілактики кишкових захворювань необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних вимог:

- місця влаштування свердловин  слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше  не менше ніж 20 м від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод. ериторію поблизу свердловини треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку. Забороняється влаштовувати свердловини та інші джерела водопостачання у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях;

- оголовок трубчастого колодязя повинен бути вище поверхні землі на 0,8-1,0 м та герметично закритим, мати кожух та зливну трубу. Навколо оголовка колодязя влаштовують відмостки, водовідведення та глиняний "замок", а також підставку для ємностей;

- після   закінчення   будівництва  свердловини необхідно провести її профілактичну  промивку і дезінфекцію.

Дезінфекцію свердловин виконують у три етапи.

Перший етап - свердловину експлуатують протягом  24  годин  з відкачуванням  води  з  інтенсивністю,  що  перевищує  звичайну на 15-20%.  Після цього  виймають  колону  робочих  труб  з  насосним агрегатом,  чистять  їх  та  ретельно  миють водою.  Потім методом наповнення  виконують  дезінфекцію  робочим розчином  з  концентрацією 100-150 мг/куб.дм активного хлору, кінці труб повинні бути закриті на час експозиції 3-6 годин.

Другий етап -  гумовою  кулею  свердловину розділяють на дві частини:  надводну і підводну.  Надводну частину заповнюють на 3-6 годин  РГН з вмістом 50-100 мг/куб.дм активного хлору,  після чого гумову  кулю  виймають  (після  випуску  з  неї  повітря)  і   РГН зливається у воду свердловини.  На дно свердловини опускають шланг і подають робочий розчин з концентрацією  активного  хлору  100  мг/куб.дм  з таким   розрахунком,  щоб  концентрація  активного  хлору  у  воді свердловини становила не менше  50  мг/куб.дм,  і  витримують  3-6
годин.   Розрахунковий   об'єм   РГН   приймається  більше  об'єму свердловини в 2-4 рази.

Третій етап -   після   закінчення   періоду    дезінфекції встановлюють  продезинфіковані робочі труби з насосним агрегатом і здійснюють відкачування води у звичайному режимі  експлуатації  до зникнення  у  воді  запаху  хлору,  після чого відбирають воду для проведення  санітарно-бактеріологічних  аналізів.

Дезінфекція  свердловин  може проводитися і без виймання колони робочих труб з насосним агрегатом.  У цьому разі в свердловину  подають  воду  з  концентрацією  активного  хлору 100 мг/куб.дм  з  таким  розрахунком,  щоб  його  концентрація   після змішування з водою свердловини становила не менше 50 мг/куб.дм,  і витримують  3-6  годин.  Після  закінчення   періоду   дезінфекції здійснюють  відкачування  води у звичайному режимі експлуатації до зникнення у воді запаху хлору,  після  чого  відбирають  воду  для проведення  санітарно-бактеріологічних  аналізів.

Як правило для дезінфекції  свердловин  виконують  розчини гіпохлориту натрію, але можливо використовувати інші дезінфекційні засоби при наявності висновку санітарно-епідеміологічної експертизи з зазначенням відповідної сфери застосування.

Посилання:

1. Наказ МОЗ від 12.05.2010р. №400.

2. Наказ МОЗ  від 09.10.2000р. №247.

3. Наказ МЖКГ від 18.05.2007р, №18.