logo Ukrainian flag
 
Перша допомога при кровотечі

У зв’язку з військовими діями на території країни, продовжуємо ознайомлення з правилами домедичної допомоги.

Кровотеча - витікання крові із ушкоджених кровоносних судин.

В залежності від анатомічної будови і фізіологічних особливостей ушкоджених судин кровотечі можуть бути: артеріальними, венозними, паренхіматозними, капілярними, змішаними.

Артеріальна кров має червоний колір, витікає пульсуючим струменем. Венозна кров темного кольору, витікає безупинно. Капілярна кров витікає з усієї поверхні рани. Паренхіматозна кровотеча виникає при ушкодженні внутрішніх органів, витікає швидко великою кількістю.

В залежності від напрямку витікання крові виділяють внутрішню і зовнішню кровотечу.

Внутрішня кровотеча характеризується витіканням крові із ушкоджених судин в порожнини, органи і навколишні тканини. Кров, що витікає в черевну, грудну порожнини втрачає схильність згортатись.

Внутрішні кровотечі характеризуються:

- блідістю шкірних покривів;

- частим слабким пульсом;

- частим диханням;

- нудотою, блюванням, спрагою;

- тахікардією, зниженням артеріального тиску;

- зниженням рівня гемоглобіну, еритроцитів в аналізі крові;

- виділенням крові із калом, сечею, їжею.

Якщо кров просочується у тканини, утворюється синець, якщо кров розшаровує тканини, з утворенням порожнини наповненою кров’ю, утворюється гематома.

В залежності від часу виникнення кровотечі після травми визначають: первинну кровотечу (під час травми) і вторинну (виникає через деякий час після утворення кров’яного згустка), а також ранньо-вторинну кровотечу через 3-5 діб після поранення і пізньо-вторинну кровотечу через 10-15 діб.

Під час військових дій, при травмах, пораненнях, домедичну допомогу частіше приходиться надавати при первинної зовнішньої кровотечі.

До способів зупинки первинної зовнішньої кровотечі належать такі:

  • підвищене положення кінцівки;
  • максимальне згинання кінцівки в суглобі;
  • пальцеве притискування великих судин до кістки;
  • накладання стискуючої пов'язки;
  • накладання джгута;
  • притискування судини в рані.

Підвищене положення кінцівки веде до зменшення кровонаповнення в ній, що сприяє зменшенню кровотечі. Воно поєднується звичайно з накладанням пов'язки.

Максимальне згинання кінцівки в суглобах, розміщених поблизу ушкоджених судин, може дати тимчасовий ефект, поки хворий не буде доставлений у лікувальний заклад. Цей метод зупинення кровотечі можна застосовувати при пораненні підколінної, стегнової, плечової і підключичної артерій. Відповідно проводиться згинання кінцівки в колінному, кульшовому, ліктьовому суглобах. Кінцівки в зігнутому положенні прибинтовуються. При пораненні підключичної артерії обидва лікті із зігнутими передпліччями відводяться назад і фіксуються пов'язкою.

Стискуюча пов'язка накладається при венозних і капілярних кровотечах. Дрібні судини притискуються до м'яких тканин і швидко тромбуються. На місце, яке кровить, накладають кілька шарів стерильної марлі з ватою або пропрасованого полотна. Потім цю пов'язку туго закріплюють бинтом.

При кровотечі з глибокої рани для тимчасової її зупинки можна зробити тампонаду рани марлею, яка утримується також тугою пов'язкою.

При кровотечах із крупних артерій для термінової зупинки кровотечі можна користуватися притискуванням артерії вище від місця її ушкодження до найближче розташованої кістки.

Так, при ушкодженнях сонної артерії або крупних її відгалужень вона може бути притиснута по внутрішньому краю грудинно-ключично-соскового м'яза до поперечних паростків шийних хребців на рівні шостого шийного хребця. Черевна аорта може бути притиснута кулаком до хребтового стовпа, пахова артерія - до головки плечової кістки по передній границі волосся пахвової ямки при відведеній руці, підключична - до 1 ребра в надключичній ділянці зовні від прикріплення грудинно-ключично-соскового м'яза; стегнову - до горизонтальної гілки лобкової кістки під пахвиною зв'язкою на середині її протягу; плечову артерію притискують до плечової кістки по внутрішньому боку біцепса.

Серед усіх способів тимчасової зупинки кровотечі з великих артеріальних судин кінцівок найбільш надійним є накладання джгута. Його накладають поверх м'якої прокладки на стегно, плече, іноді на гомілку і передпліччя. Якщо джгут накладений правильно, кровотеча зупиняється і периферійний пульс зникає. Якщо кінцівка синякова, це говорить про те, що передавлені тільки вени. При цьому порушується відтік крові - кровотеча посилюється.

Негативною стороною накладання джгута є те, що при цьому стискуються не тільки судини, але і всі м'язи, нерви, інші тканини. Для того, щоб запобігти ушкодженню джгутом, при його накладанні потрібно виконувати такі правила: не можна накладати джгут на оголену шкіру; на плече джгут треба накладати в верхній його третині, де можливість стиснення нервів найменша.

При накладанні джгута можуть мати місце такі помилки: неповне стиснення артерії, надмірне стиснення нервів з розвитком парезів і паралічів. Щоб запобігти гангрені нижнього відділу кінцівки, не слід тримати джгут на ній більше як дві години в літній період, а в зимовий період не більше як одну годину. Протягом цього часу для нормалізації кровообігу в кінцівці джгут рекомендується періодично розпускати на кілька секунд до відновлення природного кольору шкіри, що пов'язане з додатковою втратою крові.

 

ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МОЗ УКРАЇНИ»

 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net