Цей день започаткували, щоб поширювати інформацію про даний розлад  в усьому світі для підтримки та розуміння. Блакитний колір і пазли є символами цього дня.

Аутизм належить до групи загальних порушень розвитку. Деякі сфери дитячої психіки розвиваються відповідно до віку, інколи навіть з випередженням, а деякі різко уповільнюються. Це не означає, що дитина з аутизмом є розумово відсталою. Вона по-іншому сприймає світ – світло, образи, звуки, по-іншому відчуває дотик, запах, смак чи біль. Часто має проблеми з точним розумінням скерованих до неї висловлювань. Дитина реагує на шум, але ігнорує звернені до неї слова. Вона не бавиться зі своїми однолітками, у неї не формується прив’язаність до своїх батьків, гра в дитини з аутизмом завжди маніпулятивна (катати машинку туди-сюди та ін.). Діти з аутизмом не реагують на своє ім’я, уникають зорового контакту з іншими, часто не говорять взагалі. Ступінь аутизму може бути дуже різний – від тяжкого до легкого. Однак, його наслідки завжди дуже поважні.

Треба також зазначити, що діти з аутизмом нерідко володіють даром або талантом у тій чи іншій галузі мистецтва чи знань. Історія знала чимало прикладів, коли такі люди надихали своїх оточуючих, близьких і зовсім незнайомих.

Симптоми аутизму можна виявити вже в перші місяці життя дитини. В аутичних дітей порушується «комплекс пожвавлення», характерний для немовлят, які нормально розвиваються. Така дитина слабо реагує на світло, на звук брязкальця. Набагато пізніше своїх однолітків вона починає впізнавати матір. Але, навіть упізнавши її, вона не тягнеться до неї, не посміхається, не реагує на її погляд. Для неї характерний нерухомий погляд «крізь» людину, вона не відгукується на своє ім'я.

Та незважаючи на усі свої здібності, аутисти все-таки потребують особливої  підтримки. А фактично потребують її протягом усього свого життя, адже з віком захворювання не минає.

Проте більш чи менш успішна соціальна адаптація аутиста цілком можлива – залежно від того, наскільки рано почати працювати з такою дитиною і якими саме методами. Тому при цій хворобі такою важливою стає її рання діагностика, вміння виділяти її як самостійне захворювання, що вимагає окремого лікування. Тим більше, що іноді батьки вважають свою дитину лише дещо замкнутою, незвично обдарованою, як тепер модно казати – "індиго". А тому й не бажають нікуди звертатися. Аутизм займає  четверту сходинку після розумової відсталості, епілепсії та ДЦП. Але на відміну від цих хвороб, більшості з нас про аутизм майже нічого не відомо.

Чи знаєте ви, що:

• через аутизм потерпають 67 млн. людей у всьому світі?
• малих пацієнтів, які потерпають через аутизм, нині більше, аніж дітей із діабетом, раком та СНІДом?
• не існує медичного способу виявлення та лікування аутизму? Однак рання діагностика й негайно розпочате лікування можуть значно поліпшити стан хворого.
• багато великих математиків, науковців та фахівців з комп’ютерних технологій, які досягли значних професійних успіхів, страждали від аутичних розладів особистості? Яскравими прикладами є Ісаак Ньютон та Альберт Ейнштейн. Серед відомих людей – Вінсент Ван Гог, Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман, Авраам Лінкольн, Вуді Аллен, Боб Ділан, і багато інших. Досягнувши значних успіхів в кар’єрному рості, вони залишалися  суспільно та сімейно дезадаптованими у зв’язку з проблемами вербальної комунікації.  Сьогодні таким людям, незалежно від віку, можна допомогти.

Аутизм - це не вирок, це всього лише діагноз, своєчасне визначення якого в більшості випадків допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації і адаптації.