logo Ukrainian flag
 
Вода як фактор здоров'я, епідеміологічне значення води.

Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Це так зване фізіологічне значення води. Організм дорослої людини складається в середньому на 65% з води. З віком її кількість зменшується. Так, зародок людини містить 97% води, організм новонароджених - 77%, у 50 річному віці кількість води в організмі складає лише 60%. Основна маса води (70%) зосереджена в середині клітин, а 30% - це позаклітинна вода. Остання також розподілена в організмі не однаково: менша (близько 7%) - це кров і лімфа, більша - омиває клітини. У різних органах і тканинах вміст води не однаковий: скелет містить 20%, м’язова тканина - 76, сполучна тканина - 80, плазма крові - 92, скловидне тіло - 99% води.

Вода є розчинником різних речовин. Всі біохімічні реакції, що пов’язані з процесами травлення і засвоєння поживних речовин, протікають у водному середовищі. Разом з солями вода приймає участь в підтримці найважливішої фізіологічної константи організму - величини осмотичного тиску. За рахунок малої в’язкості, а також здатності розчиняти різні хімічні речовини і вступати з ними в не міцні зв’язки вода, що є основною частиною крові, грає роль транспортного засобу. Крім того вона є основою кислотно-лужної рівноваги в організмі, оскільки проявляє властивості як кислот, так і основ. Всі процеси засвоєння і виділення в організмі також протікають у водному середовищі.

Добова потреба людини у воді складає 2,5-3,0 л. Вода в організм людини надходить з питвом і харчовими продуктами. З питною водою поступає багато солей, в тому числі макро- і мікроелементи, такі як кальцій, магній, натрій, калій, йод, фтор та ін. Частина води утворюється в самому організмі внаслідок окислення харчових продуктів. Так, при повному окисленні 100 г жирів утворюється 107 г води, 100 г вуглеводів - 55,5 г, 100 г білків - 41 г води. Це так звана ендогенна вода.  Крім цього у шлунок людини протягом доби надходить ще 6-7 л води: 3 л слини, 3 л шлункового та кишкового соку і біля 0,5 л жовчі.

У стані спокою вода з організму людини виводиться через нирки з сечею - 1,5 л/добу, через легені у вигляді водяної пари - приблизно 0,4 л, через кишки з калом - близько 0,2 л. Ще 0,6 л води виділяється через пори шкіри, що пов’язано з терморегуляцією організму. Таким чином, щодоби з організму людини в стані спокою виводиться біля 3 л води. При важкій роботі, роботі в гарячих цехах, літом в полі, патологічних станах, тощо виведення води може збільшуватися до 8-10 л.

Симптоми зневоднення організму людини (Є.Адольф, 1952)

Дефіцит води (в % % від маси тіла)


Ознаки і симптоми

1-5

Спрага, нездужання, економія рухів, втрата апетиту, почервоніння шкіри, подразливість, сонливість, підвищення температури тіла.

6-10

Запаморочення, задишка, відчуття повзання “мурахів” кінцівках, зменшення об’єму крові, зупинка слиновиділення, ціаноз, нечітка мова, важкість ходьби.

11-20

Марення, розпухання язика, утруднення ковтання, глухота, послаблення зору, в’ялість і оніміння шкіри, болюче сечовиділення, анурія.

Втрата води в кількості 15-20 % маси тіла за температури повітря понад 30 °С є смертельною, а 25 % - є смертельною і при нижчій температурі.

Доброякісна питна вода повинна:

1. Бути безпечною в епідемічному відношенні. Вода не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров’я споживачів.

2. Бути придатною за хімічним складом (бажано, щоб він був найсприятливіший з фізіологічної точки зору). Шкідливі речовини не повинні наносити шкоду споживачеві, обмежувати використання води в побуті.

3. Бути безпечною в радіаційному відношенні.

4. Мати добрі органолептичні властивості (бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху).

Забруднена патогенними мікроорганізмами і вірусами питна вода представляє значну небезпеку для здоров’я людей, як джерело шлунково-кишкових інфекційних захворювань.

Епідеміологічне значення води.

Забруднена вода може бути причиною виникнення ряду шлунково-кишкових захворювань. Насамперед до них відносяться гострі кишкові інфекції (холера, черевний тиф, паратифи, бактерійна й амебна дизентерія, гострі ентерити інфекційного характеру). У США і країнах Західної Європи ці захворювання ще в ХІХ ст. були справжнім лихом, проявлялись у вигляді страхітливих епідемій і забирали в могилу тисячі людей. У 1996 р. спостерігався великий спалах холери (Ель-Тор) у м. Маніпура (Індія). Захворіло близько 1200 людей. Причиною епідемії була річкова вода, забруднена стічними водами населеного пункту, розташованого вище по течії.

Однією з причин виникнення і розповсюдження цих інфекцій є тривале зберігання життєздатності небезпечних для людини мікроорганізмів у водному середовищі.

Виживання патогенних мікроорганізмів у воді.

Мікроорганізми

Виживання (в днях) у воді


Колодязній

Річковій

Кишкова паличка

21

21-183

Збудники черевного тифу

71,5-107

4-183

Бактерії дезинтерії

-

12-92

Холерний вібріон

1-92

0,5-92

Лептоспіри

7-75

до 150

Збудники тулярмії

12-60

7-32

Бруцели

4-45

-

Збудники хвороб передаються фекально-оральним шляхом. Потрапляючи у воду з випорожнення людей і з побутовими стічними водами населених пунктів, вони заражають воду. Особливо небезпечні щодо цього стічні води інфекційних лікарень. Причиною зараження води можуть бути також судноплавство з викидом фекалій у водоймище, забруднення нечистотами берегів, місця масового купання, прання білизни, просочування в підземні води нечистот з вигребів убиралень, занесення в криниці патогенних мікроорганізмів забрудненими відрами тощо.

Нині відомо близько 100 видів вірусів, які є у фекаліях людини. Частина з них може спричинювати захворювання людини через забруднення води. Небезпека забруднення води вірусами полягає в тому, що віруси довгий час (до 200 днів) можуть зберігатися у питній воді і воді водоймищ. Крім того, багато їх значно стійкіші до дії знезаражуючих агентів, ніж бактерії, що викликають гострі кишкові інфекції. Відмічено, що зовсім невеликі дози вірусів можуть спричиняти захворювання у людей.

Для зоонозів (хвороби, якими хворіють тварини і люди) також можливий водний шлях зараження. Серед таких захворювань слід назвати лептоспіроз, туляремію, бруцельоз і гарячку Ку. Лептоспіри потрапляють у водоймище із сечею гризунів, свиней і великої рогатої худоби. Захворювання частіше виникає внаслідок використання для пиття води з відкритих водоймищ (річок, озер, ставків, ариків, зрошувальних каналів), а також під час купання або прання білизни. Лептоспіри можуть потрапити в організм також через слизові оболонки і мікроушкодження шкіри.

Крім патогенних мікробів із забрудненою водою в організм людини можуть проникати цисти лямблій, яйця аскарид і волосоголовців, личинки анкілостом, церкарії печінкової двоустки,також мікрофілярії ришти і церкарії шистосом, які спричинюють поширені в жарких країнах захворювання на дракункульоз і шистосомоз.

Збудники низки хвороб розвиваються не безпосередньо у воді, а у мешканцях водоймищ - молюсках (шистосоми та інші трематоди), рачках - циклопах (дракункул). Зараження людей відбувається при споживанні сирої погано очищеної води, фруктів, зелені, овочів, помитих забрудненою водою, або внаслідок ковтання води під час купання, проникнення личинок шистосом в організм через неушкоджену  шкіру.

Водні епідемії мають ряд характерних особливостей. Вони завжди пов’язані з певним джерелом (колодязем, водогоном) і практично відсутні при вживанні води з інших джерел водопостачання. Епідемія характеризується різким спалахом інфекції, масовістю враження населення і повільним затуханням її в кінці. Захворювання завжди підтверджується лабораторним аналізом води з забрудненого джерела. Все це має особливе значення при проведенні санітарно-гігієнічних заходів по профілактиці і ліквідації водних епідемій.

 

 

 

Геннадій Лещенко

 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net