logo Ukrainian flag
 
Один величезний стрес на всіх: як допомогти собі та тим, хто поряд під час війни.

Майже 7 тижнів українці живуть в абсолютно нових умовах, невідомих більшості з нас до 24 лютого. Це майже три тижні жахливих новин, кривавих фото та відео з гарячих точок, смертей знайомих та рідних нам людей. Майже 7тижнів стресу, в якому ми перебуваємо 24 години на добу. Зараз ми мусимо не тільки піклуватися про власну безпеку, а й приділяти вдосталь уваги ментальному здоров’ю. Про основні поширені стресові ситуації під час війни та розповідь, як собі допомогти.

Моя близька людина пішла на війну. Як впоратися із переживаннями?

Сьогодні і без того травмуючий час. Переживання за близьких — цілком нормальна і адекватна реакція на тисячі новин та дописів про смерті, каліцтва та збір коштів на операцію. Коли ваша близька людина бере до рук зброю та йде на фронт, це може викликати змішані почуття, адже з одного боку він/вона захищає країну від ворога, а з іншого — має більше шансів загинути, ніж цивільні.

У цей час загалом варто більше спілкуватися з людьми навколо вас. Справлятися зі стресом набагато легше, якщо ви не самі. Також не буде зайвим перенаправляти свою енергію на допомогу іншим — дізнайтеся про можливості волонтерства поблизу вас. Ви можете плести маскувальні сітки, готувати їжу для солдатів та тероборони, фасувати речі для біженців або координувати евакуацію людей з гарячих точок. Головне — витрачати енергію та відчувати себе корисними.

Витрачайте час та сили на догляд за іншими членами родини та домашніми улюбленцями. Також знайдіть можливість зайнятися чимось, що приносило вам задоволення до війни. Це може бути, наприклад, гра з дітьми, читання, перегляд серіалів, компʼютерна чи мобільна гра. Також важливо залишити собі якісь ритуали з буденного довоєнного часу — наприклад, якщо ви раніше ретельно доглядали за шкірою, спробуйте поновити цю звичку.

Нагадуйте собі, що навіть попри те, що ви часто чуєте про загибель військових, більшість війська залишається в живих. Тому те, що людина одягла на себе воєнну форму, зовсім не означає, що вона не повернеться з війни. Проте такі емоції як страх, гнів, апатія — нормальна та розповсюджена реакція на стресові події. Ваші близькі мають це розуміти та не засуджувати вас.

Як допомогти людині, яка втратила рідних на війні?

Найкраще, що ви можете робити — слухати. Заохочуйте людину говорити та ділитися почуттями, переживаннями та спогадами про померлого. Людині може знадобитися багато часу, щоб оговтатись від втрати, тому слухайте стільки, скільки знадобиться. Уникайте фраз, які дають відчуття хибної безпеки: «Все буде добре», «Це на краще» тощо. Це не допомагає, а знецінює відчуття втрати. Натомість запропонуйте практичну допомогу: приготувати їжу, посидіти з дітьми, допомогти організувати поховання тощо. До речі, різні релігійні та військові традиції поховання теж допомагають переживати стрес.

Також, якщо маєте змогу, порадьте звернутися по кваліфіковану допомогу. В умовах війни багато психологів та психотерапевтів приймають онлайн безплатно.

Якщо йдеться про дітей, які втратили батьків або опікунів, то підхід має бути дещо іншим. Смерть когось з близьких може похитнути відчуття безпеки, яке конче необхідне дитині, тим паче в умовах війни. Головне — не брехати та не приховувати правду. Слід багато говорити з дітьми та намагатися якомога детальніше відповідати на їхні питання.

Також дуже важливо дати дитині відчуття того, що ви контролюєте ситуацію і несете відповідальність за своє та її життя. Уникайте гніву та покарань у цей час — це може тільки посилити тривожність та ускладнити процес адаптації до життя без близького родича.

 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net