«Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів». Психічне здоров’я — рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних і тих, що відносяться до навколишнього середовища факторів. Психічне здоров’я є основою благополуччя людини й ефективного функціонування спільноти.

Психологічно здорова людина – це перш за все людина,  яка реалізує свої здібності, творча, життєрадісна, відкрита і така, що пізнає себе і навколишній світ не лише розумом, але і відчуттями, інтуїцією. Вона повністю приймає саму себе і при цьому визнає цінність і унікальність людей, що оточують її. Така людина покладає відповідальність за своє життя перш за все на саму себе і отримує уроки з несприятливих ситуацій. Її життя наповнене сенсом, хоча вона не завжди формулює його для себе. Вона знаходиться в постійному розвитку і, звичайно, сприяє розвитку інших людей. Її життєва дорога може бути не зовсім легкою, а інколи досить важкою, але вона адаптується до умов життя, що швидко змінюються, протистоїть життєвим стресам. І що важливе – вміє знаходитися в ситуації невизначеності, довіряючи тому, що буде з нею завтра. Таким чином, можна сказати, що «ключовим» словом для опису психологічного здоров’я є слово «гармонія», або «баланс». І перш за все це гармонія між різними складовими самої людини: емоційними і інтелектуальними, тілесними і психічними тощо. Оскільки кінцевим підсумком високорозвиненої особи є психологічне благополуччя, тому для комплексного розвитку потрібно знати основні складові психічного здоров’я і благополуччя. Їх усього шість.

1. Першою і найважливішою складовою є прийняття себе як людини, гідної поваги. Це центральний ознака ментального здоров’я людини.
2. Уміння людини підтримувати позитивні, теплі, довірчі відносини з іншими. Люди з такими якостями мають вищий потенціал до любові і дружнім відносинам.
3. Автономність – це незалежність і здатність людини регулювати свою поведінку зсередини, а не чекати похвали або оцінки себе з боку оточуючих. Це здатність, завдяки якій людина може не дотримуватися колективних вірувань, забобонів і страхів.
4. Екологічна майстерність – здатність людини активно вибирати і створювати власне оточення, яке відповідає його психологічним умовам життя.
5. Наявність мети в житті – упевненість в наявності мети і сенсу життя, а також діяльність, спрямована на досягнення цієї мети.
6. Самовдосконалення – мало досягти тих характеристик, які були описані вище, важливо розвивати власний потенціал. Тобто повинна бути потреба реалізації себе і власних здібностей. Важливим аспектом ставлення до себе, як до особистості, здатної до самовдосконалення, є також відкритість новому досвіду.

Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що в наші дні на планеті існують більше 450 мільйонів людей, які страждають психічними захворюваннями. На психічне здоров’я людини негативно впливають наступні фактори: невпевненість у завтрашньому дні, емоційне «вигорання», невміння підтримувати адекватні відносини з оточуючими, конфлікти, недостатній відпочинок, малорухомий спосіб життя, зовнішні подразники (шум, фізичні перепони та ін.), фінансова нестабільність. Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні. Але тривалі негативні стресові ситуації є  головним  ризиком,  що загрожують психічному здоров’ю людини.

За даними результатів дослідження STEPS у 2019 році  кожен восьмий дорослий (12,4%) в Україні повідомляв про симптоми, що відповідають клінічному діагнозу депресії. Однак лише кожній четвертій людині з ймовірною депресією (3,0% від загальної кількості населення) лікар або медичний працівник підтвердив цей діагноз. Лише 0,4% населення проходило лікування, застосовуючи антидепресанти або психологічну терапію, що еквівалентно рівню охоплення лікування лише 3,2% можливих випадків депресії.

Потенційний ризик захворіти внаслідок війни на такі психічні розлади, як депресія і посттравматичний стрес, мають понад 8,5 млн українців. Про це заявив експерт штаб-квартири ВООЗ у Женеві, співголова Референтної групи із психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фамі Ханна. Дослідження показують, що:

- тяжка депресія є задокументованим фактором ризику ішемічної хвороби серця;

- посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) приводить до ішемічної хвороби серця, а також може приводити  до новоутворень, з якими пов'язаний підвищений рівень смертності.

Психічне здоров’я має важливе значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності людини робити внесок в життя суспільства. Між психічним та фізичним самопочуттям людини існує найтісніший взаємозв’язок, думки та вчинки людей можуть та безпосередньо впливають на їхній стан, фізичне та емоційне здоров’я, загальне благополуччя та якість життя. Проблеми із психічним здоров’ям  підвищують ризик негараздів із фізичним здоров’ям через нездоровий спосіб життя (зловживання алкоголем, куріння, незбалансоване харчування), травми,  небажання чи неможливість звернутися по відповідні послуги з охорони здоров’я та недотримання схеми медикаментозного лікування. Тому, наприклад, потрібно приділяти особливу увагу проблемам психічного здоров’я людей з хронічними фізичними захворюваннями, здоров’ю людей, що страждають на психічні захворювання, надаючи їм підтримку та професійну допомогу, коли це необхідно.

П’ять головних порад допоможуть поліпшити ваше психічне здоров’я та самопочуття.

1.Спілкуйтеся з іншими людьми

Добрі відносини з оточенням важливі для вашого психічного здоров’я, адже вони допомагають розвинути почуття приналежності до групи, дають можливість поділитися позитивним досвідом з іншими та відчути емоційну підтримку. Спілкуйтеся з друзями, сім’єю, колегами, однодумцями. Обмінюйтеся думками, підтримуйте одне одного –– усе це допомагає відчувати себе в тонусі та зберігати життєві сили.

2. Будьте фізично активними

Регулярна фізична активність пов’язана з нижчим рівнем депресії і тривожності у всіх вікових групах, підвищенням самооцінки та гарним настроєм. Це не обов’язково має бути інтенсивне тренування –– можна просто прогулятися на свіжому повітрі в колі друзів чи сім’ї. Під час прогулянки знижується рівень гормону стресу (кортизолу), і внаслідок цього ми відчуваємо піднесення та отримуємо більше задоволення від життя. Прогулянку можна робити за півтори-дві години до сну, щоби покращити його якість та почуватися більш розслаблено.

3. Продовжуйте вчитися

Дослідження показують, що освоєння нових навичок поліпшує психічний стан завдяки підвищенню впевненості в собі через розвиток цілеспрямованості. Навіть якщо ви відчуваєте, що у вас недостатньо часу або немає потреби вивчати щось нове, є багато різних способів додати нові знання у своє життя. Наприклад, ви можете спробувати: готувати щось нове та корисне, удосконалити свої вміння (поліпшити навички презентації, фотографії, полагодити зламаний велосипед) або спробувати нові види діяльності (вести блог, займатися новим видом спорту, вчитися малювати).

4. Допомагайте іншим

Науковці виявили, що доброта й щедрість можуть допомогти поліпшити ваш психічний стан завдяки створенню позитивних емоцій та відчуття важливості. Невеликі добрі справи для інших людей або волонтерство сприяють підвищенню рівня нейромедіаторів, як-от серотонін, дофамін та ендорфін. Також, коли ми робимо добрі справи, у нас збільшуються самооцінка, рівень емпатії та співчуття, покращується настрій. Це знижує артеріальний тиск і рівень кортизолу.

5. Уважно ставтеся до своїх думок, емоцій та поведінки

Усвідомлення допомагає краще розуміти власні думки та емоції, тривогу чи переживання, поліпшити ставлення до життя й підхід до розв’язання проблем. Намагайтеся дослухатися до свого тіла, бажань та процесів свого внутрішнього світу, адже це підвищує здатність планувати діяльність, позитивно ставитися до себе і, як наслідок, — мати високий рівень емпатії та самоприйняття.

Бережіть себе та будьте здорові!