logo Ukrainian flag
 
Профілактика захворювань щитовидної залози.

Поведінка є таким самим джерелом патології, як гени й середовище…

Неправильна поведінка людей є більш частою причиною їхніх захворювань, аніж зовнішні дії чи слабкість природи людини.

(М. Амосов)

Щорічно 25 травня у всіх країнах відзначається Всесвітній день щитовидної залози. Його мета — підвищення рівня обізнаності людей про можливі захворювання цього органу, методи їх раннього виявлення, сучасне лікування і профілактику.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед ендокринних порушень, хвороби щитовидної залози займають друге місце після цукрового діабету.

Щитовидна залоза – головний орган ендокринної системи — його не даремно називають щитом організму людини — він контролює діяльність практично всіх органів і систем. Саме завдяки йому виробляються йодовмісні гормони (тироксин, тетрайодтиронін).

Проблеми зі щитовидною залозою є у кожної третьої людини. Різка втрата ваги, хронічна втома, нервозність, прискорене серцебиття — це перші тривожні симптоми. Дивуючись наростаючому погіршенню самопочуття і «приміряючи» на себе то один, то інший діагноз, ми часто навіть не уявляємо собі, що винуватиця цих бід — щитовидна залоза.

Більшість захворювань щитовидної залози виліковні. При цьому захворювання щитовидної залози (зокрема ендемічний зоб), які викликані дефіцитом йоду, можна попередити.

Ендемічний зоб — це захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози, частіше без порушення її функції і виникає в певних місцевостях, зокрема в західних областях України.

Причини. Розвиток хвороби спричинюється нестачею йоду – йододефіцитом. Добова потреба організму людини становить 200—220 мкг, а в ендемічних районах організм отримує лише до 50 мкг йоду на добу. Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація, недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, брому, тобто, порушення обміну мікроелементів, не виключена роль спадковості.

Окрім дефіциту йоду, причинами появи ендемічного зоба можуть стати:

• недостатність у навколишньому середовищі мінеральних речовин — йоду, кобальту, брому, цинку, марганцю;

• споживання у великій кількості продуктів, що справляють струмогенний вплив (капуста, редиска, бруква, ріпа, шпинат, квасоля тощо), адже вони можуть викликати так званий «капусний зоб»;

• різні та сірковмісні органічні високомолекулярні речовини;

• спадкове порушення йодного обміну;

• інфекційно-токсичні фактори.

Попередити розвиток йододефіциту та як наслідок зобу досить просто –  потрібно лише забезпечити людині щоденне надходження в організм необхідної кількості йоду:

• дітям до 1 року достатньо 50 мкг на добу,

• дітям від 2 до 6 років – 90 мкг,

• дітям від 7 до 12 років – 120 мкг на добу,

• молодим людям від 12 років і старшим – 150 мкг,

• вагітним і жінкам, годуючим груддю – 200 мкг на добу,

• літнім людям – 100 мкг.

Але визначити чи потрібно вам додатково приймати препарати йодиду калію може вирішити тільки лікар після обстеження.

Що робити, щоб зберегти щитовидну залозу?

• Достатня кількість йоду в раціоні. Основними джерелами цього мікроелемента є продукти моря – риба, креветки, краби, молюски, морська капуста. Велика концентрація йоду міститься в продуктах, вирощених у сприятливих за вмістом йоду районах. Серед овочів це морква, картопля, томати і буряк; серед фруктів і ягід – яблука, абрикоси, сливи, виноград, черешня. Багаті йодом молоко і кисломолочні продукти за умови, що худоба випасалася на насиченому йодом грунті. Левову частку йоду в щоденному раціоні можна покрити, використовуючи йодовану сіль. Однак слід пам’ятати, що щоденне споживання чистої солі не повинно перевищувати 10 г.

• Дотримання денних норм споживання селену. Ферменти, що беруть участь у виробленні гормонів щитовидної залози, містять селен, тому щоденне вживання рекомендованих 55 мкг цього елемента знижує ризик захворювань. Норма для вагітних і годуючих і в цьому випадку вище – 60 і 70 мкг відповідно. Виконати добову норму допоможуть морська риба, злаки, хліб, гречка, рис.

• Відмова від куріння. Тютюновий дим містить ціаніди, котрі всмоктуються в кров і знижують захоплення щитовидною залозою йоду і синтез щитовидною залозою гормонів. До того ж у курців вищий ризик розвитку аутоімунного тиреоїдиту.

• Необхідно стежити за рівнем фтору в організмі. Фтор у великих концентраціях пригнічує роботу щитовидної залози.

Жоден із цих пунктів не потребує докладання надприродних зусиль. Здоровий спосіб життя, корекція раціону і відмова від шкідливих звичок – ці, здавалося б, прості рекомендації можуть звести нанівець шанси виникнення патології щитовидної залози.

Своєчасне відвідування лікаря дозволить вчасно виявити захворювання щитовидної залози. Відвідувати ендокринолога фахівці рекомендують раз на три роки. Тим у кого є порушення в роботі цього органу — частіше. Такий підхід дозволяє своєчасно виявляти захворювання щитовидної залози. Ну і насамперед — менше нервуйте, більше відпочивайте, і ведіть здоровий спосіб життя.

Будьте здорові та вчасно звертайтеся за медичною допомогою до фахівців!

 

Лікар з загальної гігієни Седидівської філії     Ольга Маруценко

 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net