Прокрастинація — схильність до постійного відкладання важливих та неприємних справ. Коли ми не можемо себе переконати в тому, що справу треба зробити прямо зараз, означає, що ми прокрастинуємо. У цей час люди дивляться серіали, грають у комп'ютерні ігри, сидять у соцмережах або їдять, навіть якщо не хочуть їсти. Прокрастинація — це не лінь, бо ледача людина не хоче нічого робити, а прокрастинатор хоче, але йому не вдається почати. Не варто плутати прокрастинацію і з відпочинком — під час відпочинку ми наповнюємося енергією, а при прокрастинації втрачаємо.

Сучасний світ вимагає швидкого вирішення великої кількості завдань, і люди, перебуваючи в постійній напрузі, відчувають бажання відкласти виконання справ на потім. Це призводить до того, що виконання частини справ постійно відкладається, і людина робить все в останній момент. Виникає стрес, серед основних психологічних причин якого є підсвідомий страх неуспіху, недостатня мотивація, прагнення втекти від неприємних переживань. Відкладання справ найчастіше супроводжується неспокоєм, тривогою, дратівливістю і навіть депресією.

Всі схильні до прокрастинації. Прокидаємося вранці з думкою зробити одну важливу справу, а потім відкладаємо її на завтра, потім на наступний тиждень. Як зупинити цей нескінченний циклічний процес?

Прокрастинація виникає з внутрішнього конфлікту, це опір підсвідомого  яке намагається нас уберегти від виконання неприємної для нас справи, а свідома частина намагається змусити виконувати це завдання. Таким чином виникає енергія, яку необхідно направити на якусь справу і з’являються менш важливі завдання на які дана енергія витрачається.

Складно змінити свої звички, якщо ви не розумієте, що вам це потрібно. Для ефективних  змін перш за все необхідно усвідомлювати свої сильні та слабкі сторони.

Тривожні сигнали, які свідчать про те, що ви прокрастинатор:

• чекаєте «особливого натхнення» або «правильного часу», щоб взятися за важливу справу;
• ви весь день робите завдання з низьким пріоритетом, не беретеся за складні і важливі завдання;
• читаєте пошту по кілька разів, але не відповідаєте на вхідні і не приймаєте рішень;
• сідайте, щоб почати важливу задачу, а через кілька хвилин вже біжите за чашкою кави;
• завдання довго висять в вашому списку справ, навіть ті, які ви вважаєте важливими;
• постійно погоджуєтеся виконати нескладні завдання, про які вас просять колеги, замість того щоб спочатку розібратися з важливими завданнями.

Чи погодетесь ви з наступними твердженнями:

1. Щоб щось робити, потрібна мотивація.

2. Найкращий спосіб щось зробити — просто сказати собі «Зроби це».

3. Є люди, які від природи організовані, а є природжені прокрастинатори.

4. Сьогодні потрібно робити більше справ, ніж будь коли в історії людства.

5. Прокрастинація — це проблема тайм-менеджменту.

6. Прокрастинація призводить до зниженої самооцінки.

7. Під тиском працювати краще і продуктивніше.

Правильна відповідь — НІ, це все міфи, це те, що ми думаємо ми знаємо про прокрастинацію.

А тепер по черзі.

1. Мотивація —  це бажання щось робити. Але часто самого бажання не достатньо, щоб насправді діяти. Як же тоді правильно себе мотивувати? Все досить просто: гордість за майбутній результат, очікування схвалення, або ж усвідомлення втраченої можливості («якщо я це не зроблю, то..») — ось це може спрацювати.
2. Гасло «Зроби це!» перетворює завдання на марафон. Але тривале напруження виснажує  —  можна зробити проект за день і потрапити до лікарні. Краще сформулювати «почни це»  — розбиваємо на кроки  — спробувати легше, ніж зробити.
3. Гена прокрастинації не існує, він не передається в спадок. Прокрастинація  —  це надбана (нашими діями) поведінка, і завжди можна перевчитися.
4. В тижні 168 годин. І сто років тому було так само. Завдання також були, просто інші. Так, зараз більше інформації. Але кількість зусиль  —  приблизно та ж сама.
5. З прокрастинацією має справу скоріше емоційний менеджмент. Тайм-менеджмент це цікава і потрібна річ, він про те, як всунути в календар якісь справи, але він сам по собі не гарантує їхнє виконання.
6. Занижена самооцінка виникає внаслідок виснаження, або після того, як щось не зроблено. «Я можу зробити це в останню мить»  —  це про прокрастинацію.
7. Під тиском можна багато що зробити, але результат буде гірший.

То що ж побтрібно робити? Ось деякі поради:

· Не перебільшувати завдання   —  щоб його складність не відштовхувала від бажання починати. Навіть якщо не вийде, це не кінець світу, завжди є ще варіанти.

· Планувати все в календарі. Навіть сон.

· Розбиваємо завдання за планом на маленькі шматки і передбачаємо маленькі винагороди.

· Коли починається «я не можу, нічого не встигаю», розуміємо що навіть маленький результат  —  це вже винагорода. Краще щось, ніж нічого.

· Не чекайте приводу. Хочете щось почати  —  почніть. Відчуття вже чогось зробленого помагає продовжувати рух.

· Знайдіть собі партнера, ви один одному допомагатимете. Звичайно якщо не створите клуб прокрастинаторів.

· Не намагайтеся зробити все ідеально  —  такого не буває. Краще за певний час зробити більше речей, ніж одну справу постійно шліфувати і так ніколи її і не закінчити.

Не прокрастинуйте!