Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощі (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень. Наступає стрес - це фізіологічна неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану напружену ситуацію в найбільш складних і важких умовах.

Під час стресу виділяються гормони, змінюється функціонування багатьох органів та систем: ритм серця, частота пульсу, дихання та ін. Організм реагує на стрес захисно-пристосувальною реакцією у різних людей по - різному: активна стресова реакція-зростає ефективність діяльності, пасивна- ефективність діяльності різко зменшується. Уповільнюються розумові операції, ослабляються функції пам'яті, розсіюється увага. Людина, що переживає стрес, виглядає змарнілою, старшою за свій біологічний вік.

Якщо подразник не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Можливості організму не безмежні і при сильному стресовому впливі останні швидко виснажуються, що може привести до захворювання і навіть смерті людини.

Екстремальні ситуації впливають на людину по кілька разів на день, однак якщо вони досягають визначеного критичного рівня, то завдають шкоду організмові та його активності.

Під впливом стресу в організмі відбувається розпад білків, зменшується кількість вітамінів А, Е, С. Зовнішньо проявляється  почервонінням або зблідненням шкіри особи, потінням. Якщо  фактор, що викликав, стрес продовжує діяти протягом часу то зֹ’являється підвищена нервозність, істеричні реакції, непритомності, афекти, головні болі, безсоння.

Стан стресу може бути гострим або приймати хронічний характер. Раніш вважалося, що провокатором стресу можуть бути тільки екстремальні ситуації. У цьому випадку ми маємо справу з гострим стресом. Зараз особливості існування суспільства, зокрема інформаційне перевантаження, є причиною хронічних форм стресу. У наш час стрес прийняв характер епідемії. Вища  ступінь стресу – афект. Приводами афектів служать сильні і раптові враження, під впливом яких  раптово змінюється психологічний стан людини.

Вони діють приголомшуючи, іноді навіть заподіюючи смерть, як наприклад, переляк з радості або страху. Винятково сильні афекти можуть завершитися утратою свідомості і пам'яті на минуле. Важлива особливість цього емоційного стану - бурхливість, яскравість його зовнішнього прояву, дуже виразна і різка міміка, мова, дії. Змістом афекту можуть бути гнів, збурювання, досада, страх, що доходить до жаху і паніки. Афективні спалахи можуть виникати і при сильних позитивних емоціях. У стані афекту людина звичайно втрачає над собою контроль, однак відповідальність особистості за дії в стані афекту зберігається. При вищих ступенях афекту людина плаче або сміється, іноді навіть наступає смерть (переляк з радості або страху). Винятково сильні афекти можуть завершитися утратою свідомості і пам'яті на минуле.

Афектам особливо піддані люди, що не звикли до самоконтролю, не вважають за необхідне стримувати себе.

Для подолання стресу необхідно:

- регулярно снідати, обов’язково включивши до сніданку овочі та фрукти, гарячу кашу, трав’яний або зелений чай;

- займатись фізичною культурою, загартовуванням організму, більше бувати на свіжому повітрі, спілкуйтесь з оптимістами та близькими людьми;

- проводьте аутогенне тренування;

- підвищуйте загальну стійкість організму біологічно активними речовинам;

- концентруйтесь на своїх досягненнях, а не невдачах, не боячись любити і хвалити себе - цього багато не буває; в разі невдачі доведіть собі, що могло бути і гірше; постарайтесь витягти з невдачі  щось позитивне;

- помірне й епізодичне вживання алкоголю підвищує настрій, зм'якшує занепокоєння, тривогу, напруженість, робить людину більш товариською, контактною;

- щоб швидше нормалізувати свій стан після неприємностей, корисно дати собі посилене фізичне навантаження;

- активізуйте почуття гумору; сміх приводить до падіння тривожності; коли людина посміялася, то її м'язи менш напружені (релаксація) і серцебиття нормалізується.