Проводиться щорічно з 1995 року, в Україні – з 2010 року. Дослідження мозку – це надія на лікування та профілактику захворювань і розладів мозку, забезпечення кращої якості життя у будь-якому віці. Мозок контролює функціонування нашого тіла, формує нашу поведінку, когнітивні й емоційно-вольові процеси,  робить нас унікальними та неповторними, тому розуміти основні механізми його функціонування надзвичайно важливо.

Ми постійно робимо певні речі, що впливають на роботу нашого мозку.

Недосипання. Це стає глобальною проблемою. За даними ВООЗ, за останні 100 років людина стала спати в середньому на 20% менше. Сильне недосипання загрожує тим, що у фактичному стані неспання ділянки мозку переходять у фазу повільного сну. У цей час людина «зависає» в одній точці, стає розосередженою, погіршується дрібна моторика. Регулярне  недосипання спричиняє відмирання клітин мозку.

Відсутність сніданку. Знижує рівень цукру в крові. А це, в свою чергу, знижує і ускладнює надходження в мозок поживних речовин, що негативно впливає на працездатність і тонус людини протягом дня.

Надлишок цукру в раціоні. Попередній пункт пояснює, чому для продуктивної роботи мозку рекомендують їсти солодке, особливо гіркий шоколад. Однак надмірна кількість цукру викликає проблеми із засвоєнням клітинами тканин організму білка і поживних речовин. Результат той же, що і при низькому рівні цукру в крові – поживні речовини в мозок просто не надходять.

Стрес. Накопичений стрес погіршує пам’ять і знижує інтелектуальний потенціал. Сильне психоемоційне напруження веде до розриву зв’язків між нейронами і ускладнює розуміння причинно-наслідкових зв’язків і послідовності подій. З цим пов’язана сильна нервова збудженість і відчуття, що «все валиться з рук».

Тютюнопаління. Говорячи про негативний вплив куріння на організм – нікотин звужує судини головного мозку, що багаторазово збільшує ризик хвороб (наприклад, Альцгеймера).

Наркотики. Чисельні лабораторні експерименти доводять: під згубний вплив потрапляють ті ділянки мозку, які відповідають за прийняття рішень, формулювання суджень, навчання, запам’ятовування, контроль за поведінкою. Однак залежна людина все ж не повністю підпадає під дію звички. Саме цим пояснюються випадки цілковитої відмови від вживання наркотичних речовин. Однак, як правило, це боротьба, що триватиме все життя. Майже всі наркотичні речовини, прямо або опосередковано, сприяють надмірному викиду в мозок нейромедіатора допаміна, який у здорової людини функціонує у тих частинах мозку, що контролюють рухи, емоції, мотивацію та відчуття задоволення. У нормальному стані ця система відповідає за поведінку людини, пов’язану із життєво необхідними процесами (їжа, бажання любові й уваги тощо). Її надмірна стимуляція викликає відчуття ейфорії, що виникає під час вживання наркотиків. Така реакція породжує модель поведінки, що примушує людину знову і знову повертатися по згубної звички.

Алкоголь. Алкогольне сп’яніння грубо порушує нормальну функцію головного мозку внаслідок отруєння (інтоксикації) в результаті інтенсивної концентрації спиртних сполук у центральній нервовій системі, клітинах головного мозку. Алкоголь впливає на головний мозок як наркотик, призводить до деградації, розладу ядра особистості. Навіть одноразова мала доза алкоголю паралізує найвищий і найдосконаліший процес кори головного мозку – процес активного гальмування. Якщо отруєння алкоголем є систематичним, то це призводить до низки незворотних змін у центральній нервовій системі та до стану хронічного алкоголізму – виникає ейфорія,  яка трансформується у пригніченість та дратівливість, знижуються вищі емоційні реакції та посилюються примітивні. Згодом спостерігаються значні інтелектуальні розлади: мислення стає рутинним, знижується критика, продовжується деградація особистості.

Сонце. Відсутність достатньої кількості сонячного світла безпосередньо впливає на пізнавальні здібності людини. По-перше, ультрафіолет, одержуваний із сонячним світлом, регулює кровообіг, тобто приплив кисню і поживних речовин. По-друге, сонячне світло сприяє виробленню серотоніну – гормону, що впливає на позитивний настрій людини.

Вода. Недостатня кількість води викликає зменшення об’єму мозку, що значно знижує його працездатність і призводить до майже нульової здатності

запам’ятовувати інформацію.

Надлишок інформації, багатозадачність. Рік за роком кількість інформації, яку засвоює людина, збільшується в геометричній прогресії. Здавалося б, це тренування мозку і підтримка його тонусу. Насправді, це надлишок, на який мозок відповідає однозначно – опором. Виражається він тим, що в якийсь момент інформація перестає засвоюватися аж до провалів у пам’яті. Також, інша аномалія інформаційного світу: людина одночасно сприймає декілька потоків інформації. Як наслідок, жоден з них не засвоюється належним чином, а свідомість звикає до подібного режиму роботи. Інформація сприймається поверхово, а зосередитися і займатися чимось одним без частої зміни діяльності стає все важче. Науковці стверджують, з кожним роком на ці недуги страждає дедалі більше населення.

Цікаві факти про мозок людини:

- недостатня кількість кисню вже через 5-10 хвилин призводить до незворотних пошкоджень головного мозку,

- 60% головного мозку складається з жиру,

- у жінок в середньому мозок становить близько 2,5% від маси тіла,

- ліва півкуля мозку контролює праву частину тіла, а права півкуля контролює відповідно ліву частину тіла,

- людський мозок ніколи не відпочиває, навіть під час сну він працює,

- для максимально продуктивної роботи мозку потрібно вживати достатню кількість води,

- номери телефонів мають сім цифр не випадково, так як це найбільш тривала послідовність, яку середньостатистична людина здатна запам’ятати,

- у середині мозку є близько 86 000 000 000 особливих клітин, що звуться нейрона ми. Разом вони здатні виробити достатньо енергії, щоб засвітити лампочку в 60 ват,

- від кожного нейрона можуть розгалужуватися тисячі різних шляхів, які загалом простягаються на 160 кілометрів нервових тканин, а якщо вишикувати їх усіх в один рядок, утвориться дорога завдовжки 860 км. Це і є розмір того, що ви тримаєте у себе в голові,

- на мозок припадає приблизно 2% ваги нашого тіла, однак на його живлення витрачається 20% всієї енергії, яку ми отримуємо від їжі.

Бажаємо здоров`я, бережіть себе.