Евакуація – комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його в безпечних районах (місцях) у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей.

Загальна евакуація – комплекс заходів, що здійснюються для всіх категорій населення в окремих регіонах держави в разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру.

Часткова евакуація – комплекс заходів, що здійснюється для захисту окремих категорій населення в разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру. Часткова евакуація проводиться завчасно для визначених категорій населення: студентів, учнів інтернатів, вихованців дитячих будинків, пенсіонерів та інвалідів, які утримуються в будинках для осіб похилого віку, разом з викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їх сімей, а також хворих разом з лікувальними закладами і їх персоналом.

Безпечний район – придатний для життєдіяльності район розміщення евакуйованого населення, який визначається рішенням відповідного органу виконавчої влади за межами зон можливого руйнування, хімічного зараження, катастрофічного затоплення, масових лісових і торф’яних пожеж, а також небезпечного радіоактивного забруднення.

Евакуаційні органи – підрозділи управління процесом евакуації, які призначаються розпорядженням керівника відповідного органу виконавчої влади для планування, підготовки, організації та проведення евакуації населення, а також для приймання і розміщення евакуйованого населення.

Евакуаційна комісія – орган управління цивільного захисту, який створюється з метою проведення заходів щодо організованого вивезення (виведення) працівників та майна з району постійного розташування в разі прийняття рішення на їх евакуацію в безпечний район (місце) в надзвичайних ситуаціях у мирний час. Евакуаційна комісія підпорядковується начальнику цивільного захисту.

Відповідно до нормативно-правових документів визначено порядок проведення евакуації в разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, який визначає механізм здійснення організованого вивезення (виведення) населення із зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру і розміщення його поза зонами дії вражаючих факторів.

Евакуації підлягає населення, якому може загрожувати катастрофічне затоплення, небезпечне радіоактивне забруднення, хімічне і бактеріологічне ураження, стихійні лиха, великі аварії і катастрофи, а також виникнення локальних збройних конфліктів у 50-кілометровій прикордонній зоні.

У містах та інших населених пунктах, де є об’єкти підвищеної безпеки, при неповному забезпеченні захисними спорудами основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його в позаміських зонах, безпечних для проживання людей.