За останніми оцінками ВООЗ, надмірною вагою в сучасному світі страждають приблизно 1,5 мільярда дорослих людей і ще 350 млн схильні до ожиріння. Приблизно 20 млн. дітей до 8 років мають проблеми із зайвою вагою. Жінки більш схильні до ожиріння, ніж чоловіки, лікарі це пов'язують з осо

У 2000 році Всесвітня організація охорони здоров'я вперше використала термін "епідемія" для характеристики ситуації з ожирінням - вона визнала, що число повних людей збільшується колосальними темпами. В Україні, за найскромнішими підрахунками, від зайвої ваги страждає кожна четверта жінка і кожен шостий чоловік. Всього ожирінням страждає близько 15% населення нашої країни. Втім, деякі спроби дослідити ситуацію все ж робилися. Так, Держстат визначив, у яких регіонах Україні проживає найбільша кількість дуже худих і дуже товстих людей. Виявилося, що найстрункіші люди, чий ІМТ (індекс маси тіла) менше значення 18,5, проживають на Західній Україні. Тучні люди, чий ІМТ перевищує значення 30, переважно проживають у Полтавській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях. Найбільше худеньких серед молоді у віці 18-19 років, крайнє ожиріння найчастіше зустрічається в 50-59 років. Можливо, в західних областях мало людей, які страждають ожирінням, тому що там високий рівень фізичної активності (багато сільського населення), і сільське харчування, нехай і калорійне, але свіже і без всяких шкідливих добавок. А південно-східна частина країни дуже урбанізована: міський стиль життя, погана екологічна обстановка, нездорова їжа, перекушування замість основної їжі, врешті-решт, люди менше рухаються.
Згідно з дослідженням Індекс здоров’я 2019 року, кожен другий дорослий українець (53,7%) має зайву вагу. Зайва вага частіше зустрічається у жінок, які мають дещо вищий показник індексу маси тіла (ІМТ) (26,3) порівняно з чоловіками (25,9). Єдиною соціально-демографічною групою, серед якої середній показник ІМТ знаходиться в межах норми, це наймолодші респонденти віком 18–29 років (23,2); для всіх інших вікових груп значення ІМТ поступово зростає – від 25,0 для осіб віком 30–44 роки до 28,0 для осіб віком від 60 років і старші.
Надмірна маса тіла пов'язана з неправильним харчуванням і недоліком витрати енергії: українці їдять багато насичених жирів - жирного м'яса, сала, масла, мало овочів, і мало рухаються. Вважається, що ІМТ вище 30 - це вже хвороба, ожиріння. А ось ІМТ нижче 18,5 - це вважається еталоном краси.
Свій ІМТ розрахувати досить легко: треба розділити вагу (у кг) на зведений в квадрат зріст (у метрах). Наприклад, якщо людина важить 70 кг при зрості 1,75 м: 70 ділимо на 1,75 в квадраті (3,0625) і отримуємо ІМТ 22,8. Норма - 18,5-24,99. Менше 16,5 - дистрофія, 16,5-18,49 - недостатня вага, 25-29,99 - надлишкова вага, 30-34,99 - ожиріння першого ступеня, 35-39,99 - другого, 40 + - третього.

Заручники нездорового харчування.
За результатами досліджень, люди, у яких показник ІМТ доходить до 30, помирають приблизно на дев'ять років раніше, ніж їхні більш стрункі однолітки. Якщо ІМТ більше 45, тривалість життя людини в середньому скорочується на 13 років. Враховуючи, що середній вік жителів України, за офіційною статистикою, становить 70 років, надмірна вага може відняти у людини шосту частину життя.
Ожиріння підвищує ризик різних захворювань, у тому числі цукрового діабету, раку і хвороб серця. Зазначимо, згідно з даними Держстату, населення України з року в рік скорочується, число захворювань збільшується. Так, якщо в 1990 році було зареєстровано 310 тис. випадків ракових захворювань, то до 2000 року ця цифра збільшилася до 382 тис., а в 2006-му досягла 414 тис. Що стосується хвороб системи кровообігу, то в 2006 році їхня кількість досягля 2431 тис. (у 1990-му - 1 149 тис.), в 2011 році ці показники зросли приблизно на 15%.
Українці часто їдять шкідливу їжу – гамбургери з майонезом, чіпси, шоколадні батончики, тощо. Але це марна і водночас калорійна їжа: їсти хочеться вже через годину, а вага від такої їжі постійно збільшується. Дійсно, різні маркетингові дослідження підтверджують: борошняні вироби, жирне м'ясо, ковбаси та сосиски, одним словом "фаст-фуд" все сильніше витісняє з раціону українців овочі та фрукти. Втім, справа не тільки в харчуванні. "Для того, щоб не товстіти, потрібно вести активний спосіб життя, більше рухатися, бувати на свіжому повітрі. Це покращує самопочуття і обмін речовин.
Наказом МОЗ №427 від 03.03.2023 затверджено клінічну настанову та стандарти надання медичної допомоги «Ожиріння у дорослих»
Документами визначено:
- порядок надання медичної допомоги дорослим пацієнтам з ожирінням внаслідок:
- надлишку калорій
- викликане медпрепаратами
- надлишкової маси тіла
- надлишкового харчування (не хронічного переїдання)
- невизначеної етимології.
- діагностику, профілактику та лікування з критеріями якості надання медичної допомоги.
Розділ ІІІ. Профілактика ожиріння у дорослих.
Профілактика ожиріння направлена на попередження ускладнень та захворювань, асоційованих із НадМТ та ожирінням у дорослих пацієнтів. Доведено ефективність універсальних засобів профілактики ожиріння, які слід починати у дитинстві та продовжувати протягом життя людини.
1) Сприяти і брати участь у постійній освітній роботі щодо здорового харчування та фізичної активності дорослих та громади взагалі; заохочувати проведення освітніх заходів щодо здорового харчування.
2) Рекомендувати пацієнтам дотримуватися здорової харчової поведінки та здорового вибору у харчуванні, зокрема: уникати споживання висококалорійних, бідних поживними речовинами харчових продуктів (наприклад, підсолоджені напої, спортивні напої, фруктові напої, більшість страв «фаст-фуд», або продукти з додаванням столового цукру, продукти з високим вмістом жиру та трансжирів, або харчові продукти з високим вмістом солі, висококалорійні закуски); заохочувати до споживання цільних фруктів, овочів, молочних продуктів із низьким вмістом жиру, цільнозернових злаків; тривалість основного прийому їжі 20-30 хв. та 10-20 хвилин – на перекуси.
3) Рекомендувати всім пацієнтам щонайменше 150 хвилин енергійної фізичної активності впродовж тижня для поліпшення метаболічного здоров’я та зменшення ймовірності розвитку ожиріння. Заохочувати людей, які мали ожиріння та зменшили масу тіла до фізичної активності 60-90 хвилин на день у більшість днів тижня для уникнення повторного збільшення маси тіла.
4) З обережністю призначати препарати, які можуть вплинути на масу тіла пацієнта, надавати перевагу альтернативним препаратам, які не мають впливу на масу тіла пацієнта. Якщо ж альтернативи немає, лікар повинен обговорити ризик із пацієнтом і контролювати збільшення маси тіла.
5) Рекомендовано пацієнту під час зниження МТ контролювати прогрес за допомогою періодичних зважувань, а саме щонайменше один раз на тиждень з наступним документуванням результату задля відстеження динаміки зміни МТ.
6) Застосовувати більш детальні рекомендації щодо харчування та фізичної активності через більші ризики збільшення МТ для певних категорій пацієнтів, а саме: вагітні жінки або жінки у період менопаузи, пацієнти, які покидають палити, пацієнти, які мають тривожно-депресивні розлади, пацієнти, які мають змінені біоритмі (позмінна або нічна робота).
7) Застосовувати комплексні втручання щодо зміни поведінки, спрямовані на запобігання ожирінню. Такі програми мають бути інтегровані з програмами на рівні громади, щоб охопити найширшу аудиторію.
8) Якщо людина (або члени її сім’ї чи особи, що за нею доглядають) не відчуває, що даний час є вдалим для дій, поясніть, що порада та підтримка будуть доступні й будь-коли в майбутньому. Надайте контактну інформацію, щоб людина могла звернутися до вас, коли буде готова.
9) Заохочуйте партнера/партнерку людини до підтримки будь-яких програм контролю маси тіла орієнтовані модифікації способу життя, що сприяють зниженню ІМТ.
Поведінкова терапія допомагає визначити готовність людини до змін та виявити потенційні перешкоди для досягнення цих змін.
Будьте здорові і орієнтовані на здоровий спосіб життя!
Підготовлено: Лікар з гігієни харчування ДУ «ДОЦКПХ МОЗ» Тетяна Чайка |