Щури, миші, полівки та інші гризуни є джерелом та переносником багатьох інфекційних захворювань, в тому числі особливо-небезпечних, ряду гельмінтозів. Крім того, ці види тварин псують значну кількість продуктів, фуражу та іншого продовольства. В населених пунктах гризуни пошкоджують житлові будівлі, складські та інші виробничі приміщення, забруднюють їх екскрементами.

Епідеміологічне значення гризунів обумовлено тим, що в їх норах та гніздах мешкають членистоногі – блохи, різні види кліщів, комарів, ґедзі тощо, які харчуються їхньою кров’ю та можуть бути переносниками збудників ряду  інфекційних хвороб.

Роль гризунів в природних осередках хвороб дуже значна. Ховрахи та бабаки, заразившись перед сплячкою, наприклад чумою, клінічно не хворіють, але зберігають збудника інфекції в латентному стані, в так званому міжепідемічному періоді.

Особливе епідемічне значення чорних щурів, які живуть на морських суднах.  Вони можуть, із уражених чумою країн, потрапляти в епідеміологічно благополучні порти. Перебравшись із суден на берег, хворі щури заражають місцевих щурів, з якими вони стикаються, а також людей через укуси бліх щурів. В таких випадках портові міста можуть стати для країни воротами чумової інфекції.

Водяні полівки (щури) є основним резервуаром туляремійної інфекції. Вони заражають туляремією полівку звичайну та багато інших мишовидних гризунів, з якими стикаються в природі. Зараження гризунів туляремією відбувається через переносників – кліщів та бліх, які мешкають на них та харчуються їх кров’ю.  Людина заражається туляремією від гризунів при безпосередньому контакті під час мисливського промислу, при знятті, зберіганні та обробці шкіри, а також при виконанні сільськогосподарських робіт; при вживанні продуктів, які були забруднені виділеннями хворих гризунів.

Окрім вищевказаних хвороб, гризуни можуть приймати участь у поширенні лептоспірозів, сальмонельозів, кліщового та інших рекетсіозів, епідемічного висипного тифу, кліщового енцефаліту, ку-лихоманки, ящуру, ботулізму, сказу, сибірки, туберкульозу, бруцельозу, токсикоплазмозу, трихинельозу та інших інфекційних захворювань.

Щури і миші відвідують звалища, вигрібні ями, надвірні вбиральні та інші місця зберігання відходів і нечистот, а потім, перебуваючи в складських приміщеннях, будинках, механічним шляхом і своїми екскрементами, сечею, шерстю, забруднюють їх. Таким чином, гризуни є резервуаром збудників багатьох інфекційних хвороб.

Гризуни наносять немалу економічну шкоду, знищуючи сходи ярих хлібів, озимих посівів, об’їдають різні кормові та зернові рослини, знищують коріння дерев, завдають шкоди плодово-ягідним та овочевим господарствам; можуть загризати в пташниках курчат та курей, качок, поїдати пташенят, нападати на кролів, поросят, завдають шкоду зоопаркам.

Щури та миші псують усілякі речі, прогризають меблі, шкіряні вироби, хутра, книги, тканини, тару, будівельні матеріали, підлогу, двері та ін. Влаштовуючи ходи у підпіллях та підвальних приміщеннях, щури псують фундаменти будівель, що може бути причиною затоплення підвальних приміщень. Описані випадки, коли з вини щурів виникали пожежі внаслідок пошкодження електричних мереж.

Для боротьби з гризунами застосовують профілактичні (попереджувальні) та винищувальні заходи.

Профілактичні заходи спрямовані на створення таких умов, за яких існування гризунів на території проживання людини стає неможливим – підтримка чистоти, упорядкування, забезпечення непроникності. Для позбавлення мишовидних гризунів запасів їжі на полях, сінокосах, в садах і огородах використовують агротехнічні заходи: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах, на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне та без втрат збирання урожаю, своєчасна та якісна оранка полів. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень необхідно забезпечити непроникність до них гризунів і дотримуватись належного санітарного стану.

Винищувальні заходи (дератизаційні) спрямовані на знищення гризунів, які вже заселили ті чи інші об’єкти. Гризунів знищують механічним, хімічним та в окремих випадках біологічним методами, або комбінацією цих методів. В основу цих методів (із залученням приманок) покладено принцип залучення гризунів до їжі та води, тобто застосування безумовного харчового рефлексу тварин.

До механічних відносять використання ультразвукових та електричних відлякувачів, пасток, капканів, розкопування нір, заливання їх водою тощо.

Популярні липки пастки від гризунів, які випускаються на картонній основі з нанесенням на неї липкого клею. Вони є безпечними і ефективними засобами від мишей та невеликих щурів. Відсутність стороннього запаху дозволяє використовувати клейові пастки в приміщеннях. Сильна в’язкість клею дозволяє утримувати відловлених гризунів в пастці.

Сучасним механічним методом являється використання електричних пасток для мишей і щурів, які оснащені інтелектуальним датчиком бездротового зв’язку, який відчуває, коли гризун входить, і усуває будь-яку можливість його втечі. Потужний електричний струм миттєво вбиває гризунів без будь-якого болю. Електрична пастка знищує гризунів без необхідності використання токсичних речовин і тому є ідеальним рішенням для будинків з маленькими дітьми, дитячих закладів тощо.

Біологічний метод дератизації передбачає використання природних ворогів гризунів.

Сутність хімічного методу полягає у знищенні гризунів отруйними речовинами  – родентицидами. Ці речовини діють при надходженні в кишківник або при безпосередньому вдиханні (фумігації).  Родентициди, які застосовують в отруєних приманках, призводять до швидкої гибелі гризунів та є найбільш ефективним методом боротьби з ними.  Використання отрутопринад  вимагає: придбання препаратів, внесених до чинного реєстру дезінфекційних засобів, дотримання техніки безпеки при роботі з ними, використання засобів індивідуального захисту, чіткого виконання інструкцій щодо їх застосування.

Здійснення дератизаційних заходів передбачено статтями 16, 18 Закону України №1645-ІІІ від 06.04.2000 «Про захист населення від інфекційних хвороб». Фахівці відділення дезінфектології   ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МОЗ УКРАЇНИ» проводять боротьбу з гризунами відповідно до вимог санітарно-епідемічного  законодавства з використанням засобів лову та родентицидів, які зареєстровані у чинному порядку та дозволені до використання в Україні. Дератизаційні заходи проводяться на договірній основі.