Причина тяжкої інфекційної хвороби малярії – паразити, що передаються від хворої людини та носія при укусі «малярійних» комарів здорової людини. Представники цих паразитів відносять до типу найпростіших (Protozoa), класу Споровики (Sporozoa), сімейству Plasmodiidae, роду плазмодії (Plasmodium). Небезпечні для здоров’я людини чотири види збудника: P.Vivax викликає триденну малярію, P.Malariae – чотириденну, P.Falciparum  – тропічну, а збудник P.Ovale – являється наслідком захворювання на триденну овалі-малярію.

Основний механізм передачі – трансмісивний (при укусі жіночої особі комара роду Аnopheles). У шлунку комара, при укусі хворої людини чи носія малярії, потрапляють чоловічі і жіночі гаметоцити (чоловічі та жіночі статеві клітини паразита), котрі знаходяться всередині еритроцитів, там проходить їх дозрівання, злиття і багаторазове розділення з утворенням спорозоїтів (клітин малярійного плазмодія), які накопичуються в слинних залозах комара. Безстатеві форми паразита (трофозоїти, шизонти ) протопивши в шлунок комара гинуть. Внаслідок цього, в організмі людини відбувається безстатевий шлях розвитку паразитів (шизогонія) з утворенням і накопиченням гематоцитів, а в організмі комара – статевий шлях (спорогонія), злиття чоловічих і жіночих гаметоцитів з подальшим розвитком до стадії спорозоїтів.

Існує також парентеральний механізм передачі, в зв’язку з цим розвивається шизонтна малярія. Така малярія можлива при гемотрансфузіях, зараження реципієнтів трансплантованих органів, описані випадки акцидентної малярії – професійного зараження лабораторного та медичного персоналу. Зростання випадків шприцевої шизонтної малярії пов’язана з поширенням наркоманії. Зараження новонародженої дитини відбувається в процесі пологів при попаданні в кровотік немовляти материнської крові. При вертикальному механізмі передачі (від матері -  плоду) плід схильний до зараження рідко.

За класифікацією ВООЗ малярія ділиться на неускладнену, важку і ускладнену. Ускладнені,  злоякісні й летальні форми малярії характерні при інфікуванні P.Falciparum. Хвороба викликана P.Vivax, P.Ovale, P.Malariae, як правило, має доброякісний характер. Кожна з чотирьох форм малярії має свої характерні клінічні та епідеміологічні особливості.

Інкубаційний період триденної малярії (збудник -  P.Vivax) становить від 10 – 21 днів до 6 – 14 місяців. Тривалість продромального періоду 1-5 днів, в цей час хворий має: почуття загального нездужання, слабкість, біль в ділянці нирок, кінцівках, незначний підйом температури, погіршенням апетиту, головний біль. Після розвиваються типові малярійні напади з чітко вираженими фазами, наступаючими одна за одно: стадія ознобу, жару і поту. Озноб триває від декілька хвилин до 1 – 2 часів і буває дуже інтенсивним і наростаючим, супроводжується холодною, сухою і жорсткою на дотик шкірою, сильним головним болем, болями у суглобах.

Озноб змінює жар: температура тіла досягає 40 - 41⁰ С, обличчя хворого червоніє, головний біль посилюється, можливі марення. Така стадія може тривати до декілька годин і змінюється періодом потовиділення, хворому доводиться неодноразово міняти білизну. Тривалість нападу може складати 6 – 10 часів. Після 2 – 3 температурних нападів у хворого спостерігається збільшення печінки і селезінки, зміни в крові: анемія (розвивається поступово з другого тижня хвороби), лейкопенія і підвищена ШОЕ. Якщо хворий не приймає медикаментозне лікування, то після 12 – 14 нападів (через 4 – 6 тижня) лихоманки зменшуються, згасають, але близько 1 – 2 місяців виникають ранні рецидиви. Потім настає латентний період і через 6 – 8 місяців (іноді до 3 років) відбуваються віддалені рецидиви триденної малярії які мають гострий початок і більш легкий перебіг.

Ovale-малярія за клінічними ознаками подібна до триденної малярії-Vivax. Інкубаційний період цього виду сягає 11 – 16 днів. Але інкубаційний період Ovale-малярії також може розтягнутися  від 2 місяців до 2 років і більше (спостерігається схильність збудника до первинної латенції). Симптоми малярії полягають в періодичній триденній лихоманці , рідше вона буває щоденною. Гарячкові напади частіше виникають у вечірні години, а не в першій половині дня, як це властиво іншим формам малярії. Ovale-малярію характеризує переважно легкий перебіг з невеликою кількістю нападів, без вираженого ознобу,  та значно меншою температурою. Якщо лікування не проводиться, то 1 – 3  рецидиви можливі в період від  17 днів до 7 місяців.

Чотириденна малярія ( збудник - P.Malariae) протікає доброякісно. Інкубаційний період 3 – 6 тижнів. Початок хвороби гострий, з першого нападу лихоманки встановлюється періодичність – два дні, зазвичай починається опівдні, середня його тривалість складає близько 13 годин. Період ознобу різко виражений, тривалий. Жар у хворого триває до 6 годин, спостерігаються головний біль, біль у м’язах, у суглобах, іноді нудота й блювання. Анемія розвивається повільно – не раніше двох тижнів з початку хвороби. При відсутності лікування у хворого спостерігаються 8 – 14 нападів лихоманки, але процес еритроцитарної шизогонії на низькому рівні триває багато років. Найчастіше інфекція протікає в формі паразитоносійства без активації  еритроцитарної  шизогонії, що робить таких осіб небезпечними донорами.

Тропічна малярія (збудник - P.Falciparum) – важка форма малярійної інфекції. Інкубаційний період складає 8 – 16 днів, починається гостро, температура сягає 38 – 39^о С.  Озноб хворого триває 30 хв. – 1 час шкіра бліда, холодна та жорстка на дотик («гусяча шкіра»). Коли озноб змінює жар виникає легке відчуття тепла, шкірні покрови стають гарячими, лице червоніє. Тривалість фази жару триває до 12 годин, пітливість слабо виражена, температура падає до норми, але через 1 – 2 години підвищується знову. Початок тропічної малярії можуть супроводжувати нудота, блювання, діарея, з боку дихальних шляхів: кашель, нежить. У хворого відбувається збільшення печінки, селезінки, порушення сердцево-судинної системи, гемолітична анемія і лейкопенія, тромбоцитопенія, підвищена ШОЕ. Ускладнення і наслідки реєструють у всі х стадіях тропічної малярії, можливість розвитку злоякісної форми малярії – щоденної лихоманки, гострого головного болю, судом, частіших, ніж два рази за добу. Розвиток коматозного стану відбувається при важких ураження ЦНС. У товстої каплі і мазку крові хворих коматозної малярії визначають високу ступінь паразитемії з різними віковими стадіями P.Falciparum. Часте ускладнення всіх форм малярійної інфекції – гіпохромна анемія. Характерні розвиток гострої надниркової недостатності, розвиток гострої ниркової недостатності, гострий набряк легенів. У  більшості випадків смертність хворих на тропічну малярію обумовлена її церебральною формою. Летальні результати від інших видів малярії  рідкісні. Треба наголосити, що при своєчасній діагностиці і правильному лікуванні  тропічна малярія закінчується повним одужанням.

В даний час, малярія є однією з найсерйознішою проблем охорони здоров’я для майже 100 країн світу. Найбільший ареал поширення малярії  в світі займає малярія-vivax, переважно це країни Африки, Південно-Східної Азії, Південної і Північної Америки. Ареали малярії -falciparum і малярії-malariae менші внаслідок необхідної більш високої температури для спорогонії, ареал малярії-ovale розташовується в тропічній Африці і держав західної частини Тихого океану (Індонезія, В’єтнам,Філіппіни, Нова Гвінея та ін.). Практично у всіх країнах Європи щорічно реєструють сотні завезених випадків малярії. За даними ВООЗ щорічно в світі малярією захворює 200 – 350 млн. осіб, не менше 80% від всіх випадків приходяться на країни Африки. Що року від малярії помирає від 1 до 2 млн. чоловік, переважно – дітей у віці 1 – 5 років. Пошук, розробка та удосконалення препаратів для лікування малярії – одна з пріоритетних програм ВООЗ, науково-дослідних  фармацевтичних компаній.

Діагностика малярії  повинна ґрунтуватися: 1). Епідеміологічні дані пацієнта, тобто перебування у місцевості неблагополучної щодо малярії, переливання крові, наркоманія. 2). Також повинна враховувати клінічну картину хвороби - гострий початок хвороби, циклічний перебіг характерних нападів лихоманки, збільшення печінки і селезінки, розвиток прогресуючої гемолітичної анемії. 3). Підтверджуватися лабораторними дослідженнями.

В останні роки в ендемічних осередках для швидкого отримання попередньої відповіді використовують експрес-тести, засновані на виявлені специфічного білка й ферменту P.Falciparum. Використання експрес-тестів дозволяє дізнатися результат вже за 10 хв. Експрес-методи дають можливість здійснювати самодіагностику проживаючим або подорожуючим в ендемічних регіонах.

Профілактичні заходи у вогнищі малярії спрямовані на своєчасне виявлення і лікування малярії, а також паразит носіїв (джерел інфекції), а також боротьбу с переносниками малярії. В даний час ефективних вакцин для малярії немає.

Індивідуальна профілактика малярії повинна бути спрямованою на профілактику зараження – захисту від укусів комарів (використання репелентів, сіток на вікнах, дверях, надліжкових пологів, одягу, що захищає руки і ноги від укусів комарів). Також, відповідно рекомендації ВООЗ, необхідна профілактика малярійного нападу – прийом протималярійних препаратів особам, які виїжджають у країни з високим ризиком зараження на малярію і відсутністю доступної медичної допомоги (віддаленість медичних установ, неможливість швидкого дослідження крові на малярію).