logo Ukrainian flag
 
Що робити у разі атаки нервово-паралітичною речовиною зарином.

Зарин - це безбарвна, прозора рідина без запаху і смаку. Він відноситься до серії з чотирьох фосфорорганічних сполук з хімічним бойовим потенціалом. Ця отруйна речовина може перетворюватися в пару (газ) і поширюватися в навколишнє середовище. Оскільки пари зарину важчі за повітря, вони будуть розповсюджуватися по землі, збиратися і залишатися в погано провітрюваних, низовинних або закритих приміщеннях (наприклад, в каналізації, підвалах та ямах). Як в рідкому, так  і в газоподібному стані, зарин легко сорбується пористими матеріалами (деревиною, бетоном, цеглою, тканиною), вбирається пофарбованими поверхнями і гумою, може забруднити воду, сільськогосподарські продукти, продукти харчування.

Ця отруйна речовина може бути доправлена ворожими бомбами, снарядами або ракетами. Ушкодження організму можливе впродовж однієї хвилини після впливу отрути.

Виділяють різні ступені отруєння зарином: легкий, середній та важкий.       Ознаки ураження зарином - це звуження зіниць, двоїння в очах, біль при рухах очних яблук, запалення очей, помутніння зору, слиновиділення, кашель, відчуття здавленості у грудях, хрипи та шуми при диханні, нудота, блювання, діарея, спазми та біль у животі, прискорене або уповільнене серцебиття, як правило, підвищений кров’яний тиск. При тяжкому отруєнні – судоми та параліч, втрата свідомості.

Дії та перша допомога при ураженні зарином.

1. Потрібно негайно надіти протигаз або ватно-марлеву маску, змочену водою і, якщо це можливо, покинути місцевість, де був здійснений викид зарину. Необхідно триматися подалі від підвалів і низин.

2. При евакуації максимально захистити шкіру — одягнути накидки-дощовики, перчатки.

3. Якщо ж евакуюватися неможливо, необхідно піднятися на якомога вищу доступну  точку будівлі, спробувати зменшити проникність зарину в приміщення, в квартирі щільно закрити вікна, двері, загерметизувати всі  шпарини під дверима та навколо вікон мокрими рушниками, закрити вентиляційні отвори і не користуватися кондиціонером.

4. Звільнитися від одягу, на який потрапив зарин, при потраплянні на шкіру - негайно змити залишки речовини зі своєї шкіри великою кількістю води з милом.

5. Якщо зарин потрапив в очі - промити їх під проточною водою або фізіологічним розчином кімнатної температури протягом 10-15 хвилин. По можливості, закапати очі 1% розчином атропіну.

6. Якщо зарин проник в організм аліментарним шляхом - не потрібно викликати блювання та вживати воду чи будь-що інше.

7. Якнайшвидше ввести антидот. Антидотом зарину є 0,1% розчин атропіну, який вводиться підшкірно або внутрішньом’язово.

8. Не можна вживати їжу та питну воду, яка піддавалася впливу зарину.

9. Для знезараження предметів, приміщень та одягу можна використовувати водні розчини лугів, аміаку, перекису водню.

Потрібно запам’ятати ці поради, не нехтувати ними, та слідкувати за офіційними даними, щоб у разі атаки вберегти своє життя та своїх близьких.

 

 

 

Біолог  Мар’їнської філії         Світлана Ковалько
 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net