Всі манікюрні та педікюрні кабінети потенційно є зонами ризику. Грибки, папіломи, стафілококові інфекції, гепатити В і С, сифіліс, ВІЛ/СНІД– це перелік інфекцій, які можуть там з’явитися, така вже специфіка цього процесу.
В Україні питання безпеки дуже актуальне, тому що з усіх видів манікюру та педикюру, самими популярними є обрізні. Але зрізання кутикули само по собі небезпечне: кутикула – це природній бар’єр, який захищає ніготь від інфекції, а процедура передбачає, що цей бар’єр буде порушено. Контакт зі шкірою клієнта, його кров’ю, виділеннями шкіряного жиру разом із загальною мікрофлорою – благодатне середовище для виникнення багатьох ризиків як для самого майстра, так і для всіх клієнтів в цілому. Через травми шкіри в організм людини можуть потрапити важковиліковні інфекції – гепатит В і С, сифіліс, ВІЛ. Якщо відбувається порушення шкіряного покриву, а інструмент не якісно оброблений, то ризик зараження клієнта високий. Якщо говорити про педикюр, то ступня, яка обробляється гострим інструментом, ще більше піддається ризику інфекції.
Напевно тому, манікюр та педикюр в нашій країні відносять до послуг, наближених до медичних, тому виконання санітарно – гігієнічних вимог у салонах краси – є важливою ланкою в профілактиці інфекційних та паразитарних хвороб. Треба не забувати, що оплачуючи послугу, клієнт оплачує заходи по його безпеці.
Зараження в салоні краси нескладно уникнути, для цього існує лише єдине правило – неухильне дотримання санітарно-гігієнічних норм. Робота перукарень та салонів краси має бути організована у відповідності з державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів ДСанПіН 2.2.2.022-99.
Для тих, хто працює в салонному бізнесі, неухильне дотримання санітарно-гігієнічних норм – це справжнє правило життя. Що це означає? По перше, інструменти повинні знаходитися у спеціальному дезінфекційному розчині певний час (згідно інструкції по застосуванню). По друге, забруднення та залишки дезінфекційного розчину потрібно видаляти за допомогою води. В третє, інструменти треба висушити та помістити в стерилізатор (сухожарову шафу або автоклав), де вони повинні пройти стерилізацію відповідно до галузевих стандартів.
Згідно санітарних правил, ванночки для рук та ніг мають бути продезінфіковані. Білизна після кожного застосування підлягає пранню та дезінфекції, але ця проблема частіше за все вирішується за допомогою одноразових рушників та серветок.
Згідно санітарних вимог, кожен майстер повинен мати не менше трьох комплектів інструментів. Враховуючи те, що після кожного клієнта інструменти проходять тривалий шлях обробки, три комплекти – це той мінімум, при якому майстер може працювати без перерви. А чи достатньо трьох комплектів, коли річ іде про потік клієнтів, але ж обробка інструментів згідно вимог займає близько двох годин, не враховуючи час, за який інструменти повинні охолонути після стерилізації? Тому робочих комплектів повинно бути більше, інакше обробка інструментів буде проходити в експрес-режимі, що не дозволить досягнути безпеки процедури. Тому клієнту необхідно спитати у майстра, скільки у нього комплектів та чи встигає він їх обробити?
При правильній стерилізації салони використовують різну техніку: у деяких салонах інструменти розміщують в сухожарових шафах у крафт-пакетах, які можна відкрити у присутності клієнта. Але частіше інструменти розміщують на спеціальному керамічному посуді, в такому випадку інструменти після обробки зберігаються у спеціальному ультрафіолетовому стерилізаторі.
Хоч би якою затребуваною була процедура, вона не варта того, щоб ризикувати власним здоров’ям. Клієнту необхідно уважно підійти до вибору салону краси або перукарні. Успіх в салонному бізнесі у багатьох випадках залежить від довіри клієнта, тому навіть підозра про зараження клієнта в салоні краси, підриває його репутацію.
Майте на увазі, що правила, які регламентують діяльність манікюрних та педікюрних кабінетів, єдині. Скористуйтеся порадами спеціалістів: уважно оцініть роботу салону або перукарні, куди ви звернулись, і при виникненні порушень сміло звертайтеся до територіальної контролюючої установи.
Лікар-епідеміолог Жоріна В.І. Помічник лікаря-епідеміолога Тимошевська В.В. |