logo Ukrainian flag
 
МАВПЯЧА ВІСПА.

У Європі та деяких країнах за її межами фіксується спалах мавпячої віспи - хвороби, яка схожа на відому раніше звичайну віспу, але раніше вважалася дуже рідкісною і майже не фіксувалася у людей. Ще в XIX столітті дослідники описували захворювання у мавп, що протікало з рясним гнійничковим висипом і помітною летальністю. У 1958 р. у Копенгагені спалахнуло подібне захворювання у мавп, привезених із Сінгапуру. Вірусологічні дослідження виявили поксвіруси, які відрізнялися від вірусу віспи та коров'ячої віспи. У 70-му році хворобу виявили у 9-річної дитини в Конго. Вона була схожа на натуральну віспу. Далі випадки фіксувалися в низці країн Африки та обмежувалися тропічними лісами Центральної та Західної Африки до 2003 року, коли були зареєстровані перші випадки в США. Всього захворіло 47 людей, заразилися вони від імпортованих екзотичних тварин, особливо домашніх лугових собачок.

Як і звичайна віспа, віспа мавп відноситься до поксвірусів - віспяних вірусів. Існує два основних штами: штам Конго, який є більш важким – із смертністю до 10% – і штам Західної Африки, смертність якого становить близько 1%. Середній рівень смертності хворих оцінюється в 10%. Найважче віспу переносять діти, а вмирають переважно ті, хто не має вакцинації від натуральної (звичайної) віспи.

Заразитися мавпячою віспою можна від інфікованих диких тварин у Африці. Проте вчені не впевнені, чи є саме мавпи головними  носіями вірусу. Вважають також, що вірус поширюють гризуни: щури, миші та білки. Людині хвороба передається через укус інфікованої тварини, контакту з кров’ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб або тварин. Заразитися віспою мавп можна, вживаючи  м’ясо інфікованої тварини, яке не було ретельно прожарене, або торкаючись інших продуктів інфікованих тварин (наприклад, шкіри або хутра).

Вважається, що ризик розповсюдження цієї інфекції між людьми невеликий. Хвороба поширюється  не швидко, але можлива за певних умов:  через дотик до одягу, постільної білизни або рушників, якими користувалася інфікована людина, через дотик до пухирів або струпів на шкірі та через чихання і кашель хворого. Найбільший ризик інфікування мають члени родини, а також медичні працівники, які контактують з хворим. Можливе інфікування від матері до дитини через плаценту.

Інкубаційний період хвороби становить в залежності від індивідуального протікання хвороби від 5 до 21 дня. Симптоми - температура, болі в спині та м'язах, озноб і втома (лихоманка), горбисті висипи по всьому тілу, пухирі з гноєм. Висип на шкірі, зазвичай, з’являється через 1-5 днів після появи перших симптомів. Спершу він з’являється у вигляді плям на обличчі, потім поширюється на інші частини тіла. Його іноді плутають з вітряною віспою. Згодом плями перетворюються в маленькі пухирці, наповнені рідиною. З часом вони утворюють струпи, які пізніше відпадають. У деяких хворих спостерігається збільшення лімфатичних вузлів. Більшість людей одужують за 2-4 тижні. Але перебіг хвороби може бути тяжким з масивним висипом, мультиорганними ураженнями, дихальною недостатністю, кератитами, виразками рогівки, сліпотою, енцефалітом та летальністю. Лабораторне підтвердження діагнозу мавпячої віспи проводиться ПЛР-тестуванням. У хворого досліджується вміст або покриви висипань. Наразі від мавпячої віспи не існує вакцини - раніше в цьому не було ніякої необхідності. Втім,  вакцинація від звичайної віспи може захистити на 85% (за даними досліджень) й від віспи мавп, бо натуральна та мавпяча віспи належать до однієї вірусної групи.

Заходи профілактики мавпячої віспи включають: дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук, обережність при статевих контактах. Слід уникати тісного контакту з людьми, які виглядають хворими на віспу (ранки, висип, пухирі). Також не рекомендується вживати в їжу м'ясо мавп.

Наразі, все ж основним способом запобігання поширенню цієї інфекції залишається підвищення рівня знань населення та медичних працівників про цю недугу, шляхи її передачі.

Перший випадок віспи мавп в Європі офіційно зафіксований 7 травня 2022 року; громадянин Британії, який нещодавно прибув з Нігерії до Лондона, захворів. Через кілька днів захворіли ще двоє людей, які жили з ним в одному будинку. 16 травня стало відомо ще про чотирьох хворих в інших районах Лондона, а також за його межами. Станом на 20 травня в Британії було підтверджено вже 20 випадків віспи.

18 травня Португалія повідомила про щонайменше 14 підтверджених випадків віспи мавп з 20, які викликали підозру, Іспанія - про сім випадків. 20 травня в Португалії випадків стало вже 23. США 18 травня заявили, що мають один ймовірний випадок, а Канада - як мінімум, 13 ймовірних випадків. 19 травня про віспу мавп повідомили Італія, Швеція та Бельгія. Також про один можливий випадок повідомила Франція. 20 травня про подібне повідомила Австралія, де було зафіксовано два випадки, і Німеччина. Швейцарія стала десятою європейською країною, яка підтвердила випадки мавпячої віспи. У неділю Ізраїль також підтвердив випадок виявлення хвороби. Наразі, Бельгія стала першою країною, яка запровадила обов’язковий 21-денний карантин для хворих на мавпячу віспу, після повідомлення про чотири випадки захворювання за останній тиждень .

Хворим на мавпячу віспу не потрібно самоізолюватися, але слід уникати близького контакту з людьми.

У суботу, 21.05.2022 року  Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що було підтверджено 92 випадки в 12 різних країнах, зокрема, в 10 країнах Європи. Також ВООЗ заявила, що останні спалахи стали неочікуваними, оскільки вони відбулися у країнах, де хвороба не є ендемічною. І поки що не дуже зрозуміло, чому так відбувається.

В Україні поки що не зафіксовано жодного випадку мавпячої віспи. Вірус мавпячої віспи внесений в Україні до Переліку біологічних патогенних агентів, що підлягають епідеміологічному нагляду. Наразі відбувається оцінка ризику спалаху цього захворювання для України.

 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net