logo Ukrainian flag
 
Ожиріння- це тяжке захворювання.

26 листопада - Міжнародний день боротьби з ожирінням. ВООЗ визнала ожиріння найсерйознішим хронічним захворюванням.

Ожиріння – головний фактор ризику провідних причин поганого самопочуття та ранньої смерті, розвитку серцево-судинних захворювань, порушень опорно-рухового апарату, астми, цукрового діабету, синдрому обструктивного апное сну, порушень метаболізму, гормональних розладів, підвищує ризик виникнення деяких видів онкологічних захворювань. Провокують ожиріння гіпотиреоз, гіперкортицизм, вік ≥40 років, пери- і постменопауза.

За останніми оцінками ВООЗ, надмірною вагою в сучасному світі страждають приблизно 1,5 мільярда дорослих людей і майже 20 млн. дітей до 8 років мають проблеми із зайвою вагою. В Україні від зайвої ваги страждає близько 15% населення. Основною причиною ожиріння та зайвої ваги вчені вважають енергетичний дисбаланс між споживаними та витраченими калоріями. Вимірюють ожиріння через індекс маси тіла (ІМТ) – показник, який можна обрахувати розділивши вагу людини у кілограмах на зведений у квадрат зріст людини в метрах. ІМТ здорової людини повинен знаходитися у межах 18,5-24,99 кг/м² (оптимальний діапазон – 21-23 кг/м²). Вважається, що людина має зайву вагу (зокрема ожиріння), якщо шляхом жирових відкладень її ІМТ рівняється або перевищує 25 кг/м². Діагноз ожиріння ставлять, якщо ІМТ рівняється або перевищує 30 кг/м² (суворе ожиріння – рівняється або перевищує 40 кг/м²).

Основою немедикаментозного лікування ожиріння є дієтотерапія (зниження калорійності добового раціону), психотерапія, фізичні навантаження – біг, плавання, лижі, їзда на велосипеді. Найбільш прийнятним видом фізичного навантаження слід вважати ходьбу, яка повинна бути регулярною, помірної інтенсивності, щоденною, починаючи з 10 хвилин в день, з поступовим збільшенням тривалості до 30-40 хвилин, з включенням коротких (10-15 хвилин) епізодів швидкої ходьби. Рекомендується щодня приділяти фізичним навантаженням приблизно 30 хвилин. Центральне ожиріння (ожиріння черевної порожнини) частіше асоціюється з супутньою патологією, аніж периферичне (тобто, підшкірне) ожиріння, тому окружність талії може бути кращим показником ризику виникнення коморбідності (2 і більше хронічних захворювань), пов’язаної з ожирінням.

Медикаментозне лікування застосовується як доповнення до дієти і фізичних вправ (ніколи як монотерапія) для пацієнтів із ІМТ ≥30 кг/м².

Хірургічне лікування можна застосовувати у пацієнтів із ІМТ ≥40 кг/м², або ≥35 кг/м² з наявними супутніми захворюваннями. Загалом хірургічні операції для зменшення маси тіла передбачають втручання на шлунку, дванадцятипалій кишці або їх поєднання.

Ожиріння – це проблема, з якою потрібно і можна боротися. Для цього необхідно в першу чергу бажання самих людей змінити свої звички і спосіб життя.

 

 

Завідувачка відділення епіднагляду   (спостереження) та профілактики
неінфекційних захворювань                                    Надія ЖОЛУДЬ
 

ДОЦКПХ

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 096 264 93 12

+38 050 025 34 95

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net