Відзначається з 1954 року щорічно 30 січня. Цей день засновано 1953 року французьким громадським діячем Раулем Фоллеро, який присвятив усе життя боротьбі з хворобою Хансена — лепрою. Основним девізом цього дня є боротьба з дискримінаційним ставленням до людей, хворих на проказу, надання їм усіх прав і можливостей для повноцінного життя, соціально-економічної реадаптації в суспільстві.

В медичному плані ставиться завдання повної інтеграції лепрології в загальні служби охорони здоров’я.

Лепра — тяжке хронічне інфекційне захворювання, яке спричинене збудником мікобактерії Mycobacterium leprae hominis. Джерелом зараження є хвора на лепру людина. Лепра є хронічним інфекційним захворюванням, що вражає периферичні нерви й шкіру, не передається при простому дотику хворого. За статистичним даними, в осіб, що зазнали небезпеки зараження лепрою, дійсно занедужують від 5% до 10%, тому що, на щастя, більшість людей має достатній рівень імунітету від збудника цієї хвороби. Небезпека захворювання зростає при тривалому контакті з ураженою проказою шкірою. Однак треба зауважити, що шляхи зараження лепрою досі залишаються предметом дискусії – є теорії про зараження повітряно-крапельним шляхом, через шкіру, воду, ґрунт та навіть теорія генетичної схильності до хвороби.

Слово «проказа» – єврейське слово, яке позначає не тільки жахливу нашкірну хворобу, але вживається також для позначення ненормальних явищ на одязі, вовні, хутрах і навіть на каменях і стінах. Проказа не відноситься до масових захворювань, однак у прадавні часи її побоювалися більш, ніж ми зараз побоємося СНІДу. Лепра була відома ще з глибокої давнини. Нею переважно хворіли у країнах Близького Сходу. Вже тоді будували для хворих окремі поселення закритого типу, де хворі повільно вмирали.

Хвороба характеризується різноманіттям клінічних проявів. Спочатку на тілі людини з’являються бурувато-жовті плями, особливо на обличчі, кінцівках, сідницях. Насамперед у хворого з’являється пляма на спині, зовсім нечутлива на дотик. Пізніше, ці плями перетворюються на горбики та вузлики діаметром до 3 см, синюватого кольору. Обличчя хворого стає схожим на “лев’ячу морду” — зморшки та складки на обличчі поглиблюються, ніс потовщується, різко виступають надбрівні дуги. Брови та вії випадають. Хвороба може розвиватися і прогресувати до 15 років. Загалом, при загостреннях лепри, якщо її не лікувати, може наступити смерть.

Чинниками, що можуть провокувати розвиток прокази, є низький рівень життя та санітарної культури, хронічні шкідливі захворювання — алкоголізм та наркоманія, часті вірусні інфекції. Також до факторів ризику сюди відносять емоційні стреси, зловживання препаратами йоду та оперативні втручання. Імунітет до лепри відносний. Однак його можна підсилити завдяки вакцинації БЦЖ. Інкубаційний період хвороби становить від 6 місяців до 7 років.

Є декілька класифікацій лепри, проте виділяють дві основні групи — лепроматозну та туберкулоїдну. Виділяють чотири стадії перебігу захворювання: прогресуючу, стаціонарну, регресивну та стадію залишкових явищ.

Виявити хворобу можна тільки за допомогою лабораторної діагностики. Дослідження проводять із зіскребу висипу, у сироватці крові, у біоптатах шкіри тощо.

Лікування здійснює тільки лікар. Хворих ізолюють у спеціальних медичних закладах — лепрозоріях. Зараз в арсеналі лікарів є ефективні препарати, які при сучасній діагностиці забезпечують повне одужання протягом 3-х років. Людина при цьому лікується в лепрозорії або за місцем проживання, якщо встановлено відсутність збудника.

Щодо профілактики — то вона полягає в дотриманні санітарно-гігієнічних правил: треба часто мити руки, уникати подорожей в ті країни, де зафіксували лепру, щоб уникнути небажаних контактів з можливими носіями або хворими на проказу.

У наш час проказа зустрічається головним чином у тропіках і субтропіках, у районах з більш холодним кліматом вона рідка. Хвороба поширена в Африці, в Азії, в Індії, в Іспанії й Португалії, Кореї, на Філіппінах і в Японії, а також у країнах Південної й Центральної Америки. У США хворі проказою зустрічаються на узбережжі Мексиканської затоки, на Гавайях і в Південній Каліфорнії.