Поняття «стрес» виникло у 1936 році за результатами експериментальних досліджень на щурах вченого Ганса Сельє. Сельє обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає «напругу», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів.

Стрес – психологічний стан людини, при якому відчувається сильна психічна та фізична активність. Подібний стан – реакція організму на зовнішні і внутрішні подразники, як негативні, так і позитивні. Зовнішніми подразниками можуть бути і перенапруження, і негативні емоції, і монотонна метушня. Стрес може виникати як від дрібної проблеми, так і від більш трагічної ситуації, викликаючи у людини емоційні реакції, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень. Стрес є причиною чи не 90% всіх захворювань.

Чи може людина прожити без стресу? Наука стверджує – майже ні.

У стані стресу  виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість та зміни настрою, або, навпаки, перезбудження, агресивність, безсоння, підвищена стомлюваність та інше. Поряд з цим, стрес також слід розглядати як захисну реакцію організму на зовнішні впливи, адже організм за допомогою стресового реагування мобілізує себе на самозахист, а також на пристосування до нової ситуації, адаптацію до неї.

Зазвичай важко підготуватися до тієї чи іншої стресової ситуації завчасно, люди можуть тяжко переживати сам момент напруження. Але попередити «зрив» та підготувати себе до стресових подій, вийти «переможцем» із стресової ситуації – можна. Суспільна підтримка є важливим ресурсом збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях. Позитивне (доброзичливе та сприятливе) соціальне оточення (сім’я, друзі, колеги, група однодумців) також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини.

Стрес проявляється на фізіологічному, психологічному та соціальному рівнях. Існує два види стресу: еустрес та дистрес.

Еустрес – це «позитивний» стрес, який мобілізує сили організму та допомагає адаптуватись до життєвих змін. Еустрес покращує увагу та пам’ять, прискорює реакцію.

Дистрес – це «негативний» стрес, який викликає несприятливі наслідки: дезорганізує поведінку, погіршує пам’ять та увагу, порушує сон, затримує адаптацію до змін у житті.

У ході розвитку стресу спостерігається три стадії:

• Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації. Усе разом покликано мобілізувати захисні можливості організму і механізми саморегуляції на захист від стресу. Якщо цієї дії досить, то тривога і хвилювання вщухають, стрес закінчується.
• Стадія опору (резистентності). Настає у випадку, якщо  фактор, що викликав, стрес продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи «резервний» запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.
• Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес «захоплює» людину і може привести його до хвороби. При впливі дратівного фактору у людини формується оцінка ситуації як загрозлива. Ступінь погрози в кожного своя, але в будь-якому випадку викликає негативні емоції. Усвідомлення погрози і наявність негативних емоцій «штовхають» людину на подолання шкідливих впливів: вона прагне боротися з фактором, що заважає, знищити його або «піти» від нього убік.

Стресодоступність підвищується при дефіциті сну, голодуванні, під час хвороби та надмірного нервово-психічного навантаження. Але в будь-якому випадку перевага у розвитку стресу надається силі стресора – навіть найбільш стійку людину може збити з ніг смерть близької людини, з якою пов’язували міцні стосунки.

Рекомендації щодо самостійного опанування стресу:

– обговорювати проблеми із тим, кому довіряєте;

– визначити безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також брати участь у діяльності громади.

Наслідки стресу. Коли людина довго піддається стресу, то це може призвести до розвитку: інсульту; захворювань шлунково-кишкового тракту (виразка, порушення апетиту, запори, діарея); порушень сну (безсоння, сонливість); прискорення старіння, різкого погіршення стану волосся, шкіри, нігтів; появи серцево-судинних захворювань (гіпертонія, тахікардія, стенокардія); виникнення деяких шкірних захворювань, наприклад екземи; онкозахворювань.

24 лютого 2022 року росія оголосила війну Україні. Вже другий рік  лунають сирени, люди ховаються в укриття і підвали, на вулицях міст лунають вибухи і постріли. Наші рідні та друзі захищають країну зі зброєю в руках. Усе це викликає стрес і тривогу за життя та майбутнє, також впливає на стан захворюваності населення.

Як в цих умовах краще допомогти налагодити психологічний стан? Цивільні практично не можуть вплинути на обставини, також люди не можуть не читати новини про війну, адже від цієї інформації залежить безпека членів їхніх родин. Втім, усвідомлення подій на які людина не може вплинути допоможе зайвий раз не накручувати себе та розуміти як пристосуватися до обставин.

Відчуття тривоги, страху і пригнічення під час таких невизначених часів як війна є невідворотними. Стрес впливає на людину призводячи до знесилення, поганого настрою і безпорадності. Тому у воєнний час важливо використовувати лише перевірені джерела інформації. Одним із найбільш дієвих способів полегшити стан, коли людина відчуває тривогу є розмова з близькою людиною. Це допомагає визнати і обговорити свої почуття. Також можна спробувати записувати думки у щоденник. Це допомагає зрозуміти ситуацію і відчути полегшення. Побороти стрес і тривожність можна власними силами. Для цього варто прислухатись до себе. Віра в себе, віра, що зло ніколи не перемагало добро, дає сили перемогти тяжкі іспити.

10 способів порятунку від стресу.

1. З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психоло­ги стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — уже на­половину вирішена. Для цього зовсім необов'язково йти до психоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою про­блему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

2. Не видавайте себе за бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб'яз­кової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій би жило­ся набагато гірше, і допомогти їй.

3. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчу­ває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з переванта­женнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.

4. Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. На­справді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.

5. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гор­мони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони або вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і зас­покоїтись.

6. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впора­тися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подару­нок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки за­ради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

7. Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх пози­тивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормо­ни радості.

8. Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-пер­ше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-дру­ге, відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.

9. Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист. І з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть у жмути... (Можете уявляти, начебто те саме робите з адресатом.)

10. Не соромитися плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів. Необхідно пам’ятати, що сильна людина не соромиться звернутися за допомогою. Дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто вчасно звернувся за допомогою.

Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах

Доброта – найбільша цінність нашого життя,  особливо  коли стільки біди навколо тебе. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші. Милосердя – щиросердність, співчуття, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворих, людей похилого віку та тих, котрі потрапили в біду. Потурбуйся про цю людину,  якій  набагато гірше ніж вам.

Це допоможе тобі повернути впевненість у свої сили перебороти  страх і стрес, надати віру у перемогу!

Лікар з гігієни харчування ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»     Тетяна Чайка