Це грибкове захворювання з ураженням волосся, гладкої шкіри із залученням або без залучення пушкового волосся, надзвичайно рідко нігтів, що викликається грибами роду Microsporum. Крім медичної назви, у цього грибкового захворювання є ще одне поширене найменування - стрижучий лишай. Мікроспорія у дорослих зустрічається у рази рідше, адже після статевого дозрівання залози продукують кислоти, що знищують даних збудників.

Інкубаційний період захворювання становить 3-7 днів. При ураженні гладкої шкіри найбільш характерним проявом хвороби є набряклі, рожеві плями на тілі округлої або овальної форми з чіткими контурами 0,5-3 см у діаметрі. Ці плями можуть лущитися і свербіти, а також поступово збільшуватися в розмірі. У периферичній зоні плям є бульбашки. Кільця зазвичай вписані одне в інше або перетинаються, іноді мають тенденцію до злиття.

Грибок на голові виглядає як круглі осередки правильної форми, вкриті білими лусочками, на яких волосся обламується на висоті 3-5 мм. Ці ділянки можуть бути навіть розміром із долоню. Зазвичай запальні явища виражені не різко.

Типи мікроспорії та причини виникнення:

В даний час медицині відомі три типи мікроспорії.

• Антропофільний (людський) тип.

Його збудниками є Microsporum ferrugineum (іржавий мікроспорум) та Microsporum Audoin (мікроспорум Одуен). Антропофільний тип найчастіше зустрічається в країнах Європи, Китаї та Японії і небезпечний лише для людей.

• Зооантропофільний тип мікроспорії.

Збудниками є Microsporum lanosum (пухнастий або котячий) та Microsporum canis (собачий). Носіями інфекції є переважно інфіковані кішки та собаки, рідше – коні та хом'яки. Найчастіше (близько 80%) причиною захворювання є саме кішки, а найчастіше кошенята (вуличні). Котячий лишай у дітей - дуже поширене захворювання, тому що саме діти можуть більше контактувати з вуличними тваринами.

• Геофільний тип.

Зараження відбувається при контакті з ґрунтом, забрудненим грибками роду Microsporum. Хвороба може передаватися контактним шляхом – при безпосередній взаємодії з хворою людиною, твариною чи зараженим ґрунтом чи опосередковано – через предмети особистого чи побутового користування (головні убори, гребінці, одяг, ліжко, тощо).Спекотний і вологий клімат є сприятливим чинником поширення та розвитку мікроспорії.

Залежно від вогнища ураження мікроспорію прийнято розділяти:

• На тілі. Це ураження гладкої шкіри. При цьому його осередки можуть локалізуватися будь-де на тілі (найчастіше це зона обличчя, шиї, передпліччя і плечей). Загальна кількість вогнищ мікроспорії на гладкій шкірі, зазвичай, невелика і становить 1 – 3 плями.

• На шкірі голови. Грибок волосяної частини голови зустрічається переважно у дітей віком від 5 до 10 років. У підлітковому віці здатний проходити самостійно. Цей вид мікроспорії не є небезпечним для дорослих людей, а також дітей з рудим забарвленням волосся.

• На нігтях. Нігтьова мікроспорія – це дуже рідкісне захворювання. До цієї форми відносять осередки на долонях, підошвах стоп та нігтях. Виявляється за допомогою зміни фарбування нігтьової пластини, її товщини, підвищеної ламкості нігтя.

• На стопах. Локалізується часто між пальцями, при цьому немає характерного кільцеподібного малюнка. Може викликати лущення шкіри, її свербіння.

Діагностика:

Під час візиту до лікаря спершу відбувається візуальний огляд хворого. Ретельно обстежується місце поразки та збирається інформація про спосіб та умови життя хворого. Результатів клінічного огляду та наявності в анамнезі контакту з тваринами достатньо, щоб дерматолог міг діагностувати мікроспорію.

Однак, якщо є сумніви, лікар виконує зіскреб із ураженої зони для проведення мікроскопічного дослідження на гриби. Зібрані матеріали розглядаються під мікроскопом або віддають на посів, за допомогою якого можна чітко встановити вид та рід грибка, щоб підібрати максимально ефективні препарати для лікування.

Особливості лікування:

Мікроспорія не проходить сама собою – це скоріше виняток із правил. Лікувати її потрібно і чим швидше розпочати терапію, тим ефективніша вона буде. При запущеній формі хвороба регулярно з'являтиметься на нових ділянках тіла і нескінченно турбуватиме людину, а також заражатиме оточуючих.

Курс лікування стригучого лишаю становить приблизно 5 – 6 тижнів. У кожному даному випадку як тривалість і сама терапія підбирається індивідуально.

Профілактика грибкових захворювань:

Перше та основне правило – це дотримання заходів особистої гігієни. Мити руки перед їжею, особливо після контакту з тваринами – це не банальне, нудне правило, а обов'язкова умова та гарантія вашого здоров'я та здоров'я ваших дітей!

Якщо хтось із членів сім'ї вже «підчепив» цю небезпечну хворобу, то без дезінфекційних заходів не обійтися. Осередкова дезінфекція проводиться у всіх місцях виявлення та лікування хворого: вдома, у дитячих садках, школах, закладах охорони здоров'я.

Профілактична дезінфекція обов'язкова у лазнях, саунах, спортивних залах, перукарнях, басейнах, спортивних комплексах, готелях, гуртожитках, пральнях, тощо.

Завідувач відділенням дезінфектології відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактикиінфекційних хвороб

ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»                      Олександр IВАНОВ