logo Ukrainian flag
 
Епідеміологія та профілактика лямбліозу

Лямбліоз – широко розповсюджене інвазивне протозойне захворювання людини, яке спричиняється представником сімейства Protozoe Giardinia lamblia (Lamblia intestinalis), що протікає як у вигляді латентного паразитоносійства так і в маніфестних формах, переважно у вигляді дисфункцій кишківника.

Життєвий цикл лямблій включає існування паразита у вигляді вегетативної стадії (трофозоїта) або цисти. Після того, як людина проковтнула цисти, останні без змін минають шлунок і у верхньому відділі тонкої кишки під впливом дуоденального соку звільняються рухливі форми трофозоїтів, здатні до подальшого паразитування в організмі. За певних умов частина трофозоїтів втрачає свою характерну форму, вкривається оболонкою, знову утворюючи цисти у спокої. Цикл закінчується, коли зрілі цисти , як правило, овальної форми розмірами 10 – 14 мкм завдовжки та 6 – 10 мкм завширшки, потрапляють з фекаліями у зовнішнє середовище і здатні заразити наступного хазяїна.

Поширеність лямбліозу залежить від стану харчування, водопостачання і санітарно–гігієнічних навичок населення.

Джерелом інфекції є людина, хвора лямбліозом, або лямбліоносій, а також заражені тварини (собаки, кішки та ін.). Від хворої людини в зовнішнє середовище виділяється велика кількість цист лямблій: з 1г фекалій дитини може виділитись 214800 цист, з 1 г фекалій дорослого – до 12 млн. цист. У вологому середовищі цисти лямблій можуть зберігати життєздатність до 66 – 70 днів, а у воді до 3 місяців. Шлях передачі – фекально-оральний. Через питну воду, брудні руки, немиті овочі та фрукти збудники потрапляють у ротову порожнину людини, викликаючи хворобу. Лямблії можуть предаватись і від людини до людини («з рук в руки»). Цей шлях інфікування особливо поширений в дитячих дошкільних закладах, де інвазивність лямбліями значно вища, ніж серед дорослих. Звертає на себе увагу той факт, що у дітей, які мають звичку тримати пальці в роті, гризти нігті, олівці, ручки і т.п. майже у 100 % випадків виявляють лямбліі. Враховуючи стійкість цист лямблій до впливу зовнішнього середовища, особливо при порушенні гігієнічних заходів, є очевидною висока ступінь вірогідності зараження всіх членів сім’ї, дітей та персонала в дитячих колективах.

Аналіз сучасних даних про морфологію та біологію лямблій, епідеміологію лямбліозу та лямбліоносійства дозволяє виділити цілий ряд факторів, що сприяють переважному ураженню лямбліями саме дитячої частини населення.

I. Фактори, зумовлені епідеміологією лямбліозу та лямбліоносійства:

1. Тривале перебування у великих колективах.

2. Відсутність або недостатній рівень санітарно – гігієнічних навиків, порушення санітарно – гігієнічних норм у дитячих дошкільних та шкільних закладах.

3. Близький контакт із домашніми тваринами.

4. Можливо, відсутність протиінвазивного імунітету.

II. Фактори, обумовлені особливостями морфології та біології лямблій:

1. Найбільша інтенсивність процесів мембранного травлення у дитячому віці.

2. Переважно вуглеводний характер харчування дітей.

3. Оптимальний рівень рН і осмотичного тиску вмісту передньої частини тонкої кишки в молодих тварин.

III. Неспецифічні фактори, обумовлені особливостями дитячого віку :

1. Недосконалість нейрорегуляторних механізмів адаптації.

2. Схильність до різноманітних алергічних реакцій.

3. Підвищена ранимість шлунково – кишкового тракту.

З клінічної симптоматики лямбліозу можна виділити 4 провідних синдрома: больовий, дискінетичний, астено – невротичний та алергодерматичний. Лямбліоз може мати субклінічний або безсимптомний перебіг (лямбліоносійство). За клінічним перебігом виділяють гостру і затяжну рецидивуючу (хронічну) форми.

Гострий лямбліоз характеризується лихоманкою, блювотою, діареєю, різноманітними краснухоподібними чи кіроподібними висипаннями, анорексією, болями у епігастральній області, здуттям кишечника і без спеціального обстеження на лямбліоз проходить під діагнозом «кишкова інфекція нез’ясованої етіології». Гостра форма найчастіше зустрічається у дітей раннього віку. Гострий період триває декілька днів, після чого лямбліоз переходить у хронічну стадію.

Затяжний рецидивуючий (хронічний) лямбліоз супроводжується основним симптомокомплексом: хронічною інтоксикацією, гіповітамінозом, диспепсією, дисбактеріозом, а також шкіряними висипаннями.

У дорослих, хворих на лямбліоз, найчастіше відзначається біль у правому підребер’ї, який посилюється після вживання жирної їжі, гіркота або сухість у роті, нудота, нестійкі випорожнення, біль у епігастральній області, зниження апетиту, головний біль та запаморочення. Відзначаються також клінічні форми лямбліозу переважно з алергічними проявами у вигляді кропивниці, бронхіальної астми, астматичного бронхіту.

Серед різних форм лямбліозної інвазії особливе місце займає безсимптомна форма (лямбліоносійство). З накопиченням даних про морфологію, епідеміологію лямблій, про морфологічні та функціональні зміни ф шлунково – кишковому тракті, а також імунологічних порушеннях в організмі при лямбліозі стає очевидним той факт, що лямблії оказують патогенний вплив на організм людини навіть при їх безсимптомному носійстві.

Лабораторна діагностика лямбліозу полягає у виділенні найпростіших з калу і дуоденального вмісту. Підтвердженням діагнозу є виявлення вегетативних форм лямблій в дуоденальному вмісті чи рідкому калі, або цист – в оформленому калі. При гострих формах виділення паразита починається з 5-7-го дня захворювання. При хронічних формах цисти виділяються періодично, тому для підтвердження діагнозу рекомендується проводити дослідження випорожнень на протязі 4-5 тижнів з інтервалом 7 днів.

Для лікування лямбліозу на сучасному етапі існує багато різноманітних схем лікування та препаратів, але точно назначити лікування може лише лікар – інфекціоніст або лікар – гастроентеролог, тому що кожен препарат має свої показання та протипоказання до застосування.

Для профілактики лямбліозу необхідно:

  • вживати тільки фільтровану водопровідну або кип’ячену воду;
  • навчати дітей дотримуватись елементарних санітарно – гігієнічних навичок (мити руки з милом перед вживанням їжі, а також після відвідування туалету);
  • проводити санацію всіх контактних членів родини, персоналу дитячих колективів, при виявленні дітей, що виділяють цисти лямблій.

При забезпеченні проведення всіх заходів профілактики, а це й раннє виявлення, своєчасне та якісне лікування хворих, дотримання режимних моментів, санітарно – гігієнічне навчання населення, можливо знизити захворюваність на лямбліоз в цілому та захистити себе і своїх рідних від цього захворювання.

 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net