Кліщі - збірна група членистоногих павукоподібних з трьох рядів: ряд Акаріформні, ряд Паразитоформні, ряд Кліщі-сінокосці. Серед павукоподібних мають найбільше медичне значення (окрім кліщів-сінокосців), так як можуть викликати до 70 видів хвороб.

Акаріформний ряд включає пір’яні, волосяні,  акарідієві, коростяні,  тірогліфоідні,  демідекозні,  краснотілкові  родини. До акаріформних кліщів відноситься більша частина всіх кліщів. Вихідна життєва форма - ґрунтовий сапрофаг (живиться органічними залишками). Серед Acariformes є види, для яких характерний спеціалізований паразитизм на тваринах (нашкірні та внутрішньошкірні паразити хребетних, зовнішні та порожнинні паразити комах та інших безхребетних). Ряд акаріформних кліщів завдають шкоди здоров'ю людини як паразити та переносники збудників інфекцій. Наприклад, залозниця або вугриця викликає демодекоз, локалізується всередині волосяних фолікулів або сальних залоз.  Коростяний свербун   є збудником корости (scabies, рос.- чесотка) внаслідок контакту зі шкірою хворої людини, тварини, одягу, побутовими речами.   Кліщі амбарно- насіннєвого комплексу викликають псування сухофруктів, насіння, борошна, сиру, при потраплянні в травний тракт - викликають запалення, при потраплянні в дихальні шляхи - катаральні і астматичні явища.  Продукти линьки і життєдіяльності пилового (постільного) кліща при потраплянні: в дихальні шляхи – викликають бронхіт і бронхіальну астму, при потраплянні в очі – кон'юктивіт,  при контакті зі шкірою – дерматит.

Ряд паразитоформних кліщів (Parasitoformes) наліковує більш як 12 тисяч видів.

Серед них сапрофаги, рослиноїдні, хижаки та ін. Кліщі паразитують на різних домашніх та диких тваринах, птиці та людині; одні мешкають на пасовищах, інші - в норах звірів, треті - у приміщеннях.

Серед паразитоформних кліщів особливу увагу приділяється іксодоїдним кліщам. Іксодоїдні кліщі передають людям вірусні, бактеріальні та протозойні інфекції. Хвороби, якими можна заразитися через укус іксодоїдного кліща: кліщовий вірусний енцефаліт, туляремія, моноцитарний ерліхіоз людини, гранулоцитарний анаплазмоз людини, хвороба Лайма, кліщовий зворотний тиф, лихоманка Цуцугамуші, астраханська плямиста.

Іксодоїдні кліщі представлені двома родинами - Argasidae (аргасові кліщі) та Ixodidae (іксодові кліщі). Світова фауна налічує понад 700 видів іксодових та понад 100 видів аргасових кліщів. Іксодові кліщі поширені аж до Арктики, аргасові кліщі не заходять на північ від степової зони. Живуть кліщі у природних осередках, частіше – у листяних лісах з підлісками, кущами і трав’яним покривом, характерних для помірного кліматичного поясу. Іксодоїдні кліщі належать до найбільших кліщів. У окремих видів довжина тіла самок, що наситилися, досягає 25-30 мм при масі до 1000 мг і більше.

У всіх кліщів є чотири пари лапок. У іксодових кліщів є потужний панцир якого немає у аргасових кліщів. Тіло кліщів поділяється на два позбавлені сегментації відділу: ідіосому (тулуб) і гнатосому (головку). Їжею іксоїдних кліщів є майже виключно цільна кров. Всі іксодові та аргасові кліщі — облігатні тимчасові паразити, частина життя проходить на тілі господаря, а частина — поза ним. Тривалість періоду паразитизму та вільного існування сильно варіює. Кліщі харчуються майже на всіх групах наземних ссавців, птахів, рептилій, іноді на амфібіях.

Для нашого регіону більш актуальні хвороба Лайма та кліщовий вірусний енцефаліт, що спричиняються кліщами. Це зоонозні трансмісивні природно-осередкові інфекції. Резервуаром збудників інфекцій у природі служать хребетні тварини. Нападати на людину кліщі можуть при відвідуванні лісу, зелених зон. Не виключено і зараження людей і на садових і городніх ділянках, при заносі кліщів тваринами (собаками, кішками) або людьми на одязі, з квітами, гілками тощо.

Хвороба Лайма - природно-осередкове інфекційне захворювання з групи бактеріальних зоонозів. Характеризується вона переважним ураженням шкіри у вигляді мігруючої еритеми, а також нервової системи, опорно-рухового апарату і серця.

Якщо не проводити належне лікування, то хвороба Лайма наслідки може мати різного характеру – від легкого до складного (інвалідність).

Кліщовий енцефаліт  - природно-осередкова вірусна інфекція, що характеризується лихоманкою, інтоксикацією та ураженням сірої речовини головного мозку та/або оболонок головного спинного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт). Захворювання може призвести до стійких неврологічним та психіатричним ускладненням і навіть до смерті хворого.

Для захворювання характерна сувора весняно-літня сезонність захворювання, що відповідає активності кліщів.
Передача від людини до людини зазначених інфекцій неможлива.

Профілактика вражень кліщами:

- на природі надягайте закритий одяг (краще, якщо всі ваші речі будуть світлими);

- здійснюйте під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

- вдома одразу змініть одяг, білизну, ретельно їх огляньте, виперіть та випрасуйте. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому;

- в місцях переміщення людини розширюйте доріжки, в т.ч. за допомогою покосу трави.

Якщо ви виявили на своєму тілі кліща, що вже проник під шкірний покрив, його потрібно без зволікань видалити самостійно або звернутися за кваліфікованою допомогою до найближчого медичного закладу (другий варіант є більш прийнятним, оскільки при "домашньому" видаленні кліщів його частина може залишитися під шкірним покривом). Не намагайтеся його відірвати. Зняти кліща можна за допомогою бавовняної нитки. Її зав'язують у вузол, якомога ближче до хоботка. Закручуючи кінці нитки за допомогою кругового руху, витягають кліща, потихеньку підтягуючи вгору і похитуючи в сторони. Різкі рухи неприпустимі. За допомогою пінцету кліща потрібно захопити якомога ближче до хоботка. Потім його акуратно витягують, обертаючи довкола своєї осі у зручний бік. Після видалення кліща ранку необхідно змастити йодом або іншою спиртовмісною рідиною. Після укусу слідкуйте за своїм самопочуттям (не всі кліщі є носіями збудників та не всі постраждалі можуть захворіти від зараженої особини). При нездужанні необхідно звернутися до лікаря.

Для профілактики захворювань, що можуть виникнути при контакті з кліщами та їхніми продуктами життєдіяльності акаріформного ряду (так би мовити – домашніми кліщами) насамперед необхідно  дотримуватись гігієни житла, гігієни тіла, своєчасно виявляти та лікувати прояви хвороб.

Лікар з комунальної  гігієни ДРУЖКІВСЬКОЇ  ФІЛІЇ ДУ «Донецький ОЦКПХ МОЗ»                   Михайлишин М.М.