logo Ukrainian flag
 
Профілактика правця.

Правець– важка гостра інфекційна хвороба, яка виникає внаслідок проникнення збудника до організму через ушкоджену шкіру або слизові оболонки. Токсином уражається центральна нервова система. У світі щороку гине від правцю 1 млн. людей, з них багато новонароджених.

Вважається, що правець – це сезонна хвороба. Улітку, коли багато людей працює у полі, пораються в садах і на городах, зростає небезпека заразитися збудником цієї хвороби. Його спори у грунті зберігаються протягом багатьох десятиліть. Токсини збуднику правцю є сильною біологічною отрутою, яка уражає людину, а також майже всіх теплокровних тварин – коня, корову, вівцю, козу, собаку, кроля, мишу та ін. Саме травоїдні тварини і людина є носіями збудника правцю. Їхній травний тракт є природним середовищем існування та розмноження правцевого мікроба. Тварини виділяють правцеву паличку постійно. У природі існує постійний колообіг збудника правцю. З випорожненнями тварин і людей паличка виділяється у довкілля, яка у грунті перетворюється на спори і забруднює його. За сприятливих умов спори палички можуть проростати, розмножуватись і накопичуватися. Грунт є постійним резервуаром збуднику правцю.

Вхідними воротами для збудника правцю є різні ушкодження шкіри – від масових поранень до дрібних подряпин. Рухома паличка у місці потрапляння, за наявності повітря, розмножується і виробляє токсин, який потрапляє до спинного і довгастого мозку, уражаючи рухомі центри. Це призводить до напруження м’язів та судом. Хвороба має дуже важкий перебіг. Причинами смерті від правцю є асфіксія (удушення) – внаслідок судомного синдрому, параліч серцевої діяльності або дихання.

Інкубаційний період (прихований період від зараження до перших проявів) триває від 3 до 30 днів (найчастіше – 5-14 днів).

Хвороба починається гостро. У частини хворих з’являються нездужання, неприємні відчуття у ділянці рани (тягнучий біль, незначні посмикування м’язів навколо неї), головний біль, підвищена пітливість, дратівливість. Одним з найперших симптомів хвороби є тризм – напруження і судомне скорочення жувальних м’язів, що затрудняє відкриття рота. Майже одночасно, внаслідок напруження мімічних м’язів, з’являється  застигла «сардонічна посмішка» - чоло хворого у зморшках, очні щілини звужені, рот розтягнутий, як у посмішці. Невдовзі виникає утруднене ковтання, внаслідок спазму м’язів глотки. Поєднання цих симптомів є характерною ранньою ознакою правця. Потім з’являється напруження м’язів потилиці (регідність), що поширюється на спину, живіт, кінцівки. Залежно від переважного напруження тих чи інших м’язів тіло хворого набуває різноманітних поз. Частіше тіло хворого вигинається, він лежить із закинутою назад головою і дещо піднятою над ліжком поперековою ділянкою. Самовільного, навіть тимчасового розслаблення м’язів не буває.

На тлі постійного напруження м’язів з’являються судоми, що тривають від кількох секунд до 1-2 хвилин, свідомість хворого завжди зберігається, що посилює його страждання.

Розлади дихання, серцевої діяльності можуть призвести до їх зупинки і смерті хворого.

Правцю легше запобігти, ніж лікувати. Навіть найсучасніші методи лікування не можуть забезпечити повне одужання, немало хворих залишаються інвалідами. З лікувальною метою використовують сироватку, яка нейтралізує токсин, що циркулює в крові. Анатоксичним засобом є специфічний протиправцевий імуноглобулін людини, виготовлений із крові донорів. Хворим на правець також вводять антибіотики, які впливають на збудника хвороби.

Профілактика правця

Існують специфічні та неспецифічні способи запобігання правцю. До неспецифічного способу відносять запобігання травматизму. До нього треба віднести також недопущення забруднення рани, повноцінну хірургічну обробку пошкоджених тканин, а також загально-гігієнічні заходи.

Оскільки правцева паличка проникає в організм через рану, слід дотримуватись правил щодо профілактики травм, навіть дрібних. Під час весняно-літнього сезону слід ходити взутим, особливо під час роботи на городі, у саду, користуватись рукавицями. На заводах, підприємствах, різних видах транспорту, при роботі з механізмами необхідно неухильно виконувати правила техніки безпеки. За шкірою рук і ніг треба ретельно стежити – не допускати саден, тріщин. На одяг, білизну, шкіру разом з пилом можуть потрапляти спори правцевої палички, тому необхідно своєчасно прати одяг, дотримуватись чистоти тіла.

Суттєве значення має санітарно-просвітницька робота. Люди повинні знати про необхідність звернення за медичною допомогою при отриманні травм, навіть незначних, особливо при забрудненні рани землею, а також при укусах тваринами.

Швидкому і ефективному знищенню хвороботворних мікробів (у разі проникнення їх у рану) сприяє своєчасна хірургічна обробка ран. Повноцінну обробку рани може здійснювати лише медичний працівник, тому постраждалому при будь-якій травмі необхідно звернутися у медпункт. Хірургічна обробка рани буде ефективною лише за умови своєчасного її проведення – не пізніше 4-6 годин після поранення. Хірургічнаобробка місця поранення і неспецифічна профілактика особливо важливі для людей, яким щеплення проти правця не можна проводити за станом здоров’я.

Якщо, незважаючи на обережність, правцева паличка почала розвиватись у рані та виділяти свою смертоносну отруту, вдаються до методів специфічної профілактики. Нею передбачені заходи, спрямовані на боротьбу з правцевою отрутою.

Специфічна профілактика здійснюється двома шляхами –проведенням  щеплення населення проти правця (активна імунізація правцевим анатоксином) і здійснення екстреного щеплення при травмах.

Першим препаратом, який застосовували для профілактики правця, була протиправцева сироватка. В свій час вона відіграла важливу роль у боротьбі з цим захворюванням. Зараз її застосовують для екстреної профілактики, але останнім часом цей препарат витісняється протиправцевим людським імуноглобуліном.

Правцевий анатоксин вводять при активній імунізації і екстреній профілактиці. Це та ж сама правцева отрута, але вона в процесі обробки втратила свої отруйні властивості, зберігши здатність формувати імунітет, тобто несприйнятливість до інфекції.

Правцевий анатоксин застосовують як самостійний препарат, і він входить до складу вакцин АКДП, АДП, АДПМ. Якщо їх ввести в організм людини, то в крові з’явиться протиотрута – правцевий антитоксин, тобто виробляється імунітет проти правця. Це активний імунітет, оскільки організм сам активно виробляє протиотруту. При щепленні протиправцевою сироваткою створюється пасивний імунітет, адже людині вводять вже готові антитіла.

І активний, і пасивний імунітети називають набутими штучно, оскільки формують їх під впливом  введених в організм препаратів. Природно набутий імунітет при захворюванні на правець не виробляється, а це ще раз підкреслює необхідність активної імунізації.

Таким чином, головною зброєю в боротьбі з правцем є запобіжні щеплення, тобто імунізація правцевим анатоксином. Імунізацію не проводять лише при ослабленні організму, зумовленому деякими хворобами. Є чітко окреслений список протипоказань, на який орієнтуються медичні працівники при проведенні імунізації населення.

Щеплення розпочинають з двохмісячного віку, триразово (1 доза в 2 місяці, 2 доза в 4 місяці, 3 доза в 6 місяців). Першу ревакцинацію проводять у 18 місяців. Повторну ревакцинацію проводять в 6 років, а потім в 16 років, далі через кожні 10 років. Застосовують коклюшно-дифтерійно-правцеву (АКДП) та дифтерійно-правцеву (АДП) вакцини, які містять правцевий анатоксин.

На сьогоднішній день щеплення є чи не єдиним засобом боротьби з правцем і найдієвішим методом профілактики цієї страшної хвороби.

 

Лікар-епідеміолог  Жоріна В.І.
Помічник лікаря-епідеміолога Тимошевська В.В.
 

Зв'язок

Телефон

Телефон:

(06264) 1 72 12

Моб. тел.: 
+38 095 457 5453

Електрона адреса: 
obllabcentre_kram@ukr.net