Кір - гостре вірусне захворювання, яке супроводжується плямисто-папульозним висипом, підвищенням температури, лихоманкою, запаленням слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, ротової порожнини і очей. Кір, як окреме захворювання, відома більше 2000 років. За частотою реєстрації кір, до початку масової вакцинопрофілактики, займала одне з перших місць серед інфекційних захворювань, поступаючись лише гострим респіраторним хворобам і грипу. Інфекція кору ендемічна для всіх без винятку країн світу і через різні проміжки часу реєструється у вигляді епідемій у всіх населених пунктах Земної кулі.

Кір залишається однією з найбільш поширених інфекцій і в наші дні. Але якщо раніше кір була типовою дитячою інфекцією, то зараз вона все більше  реєструється у дорослих. Пояснюється це тим, що сприйнятливість до даної інфекції надзвичайно висока, вона не залежить від віку, тому обов'язкові щеплення, які проводяться в ранньому дитячому віці, і наступні планові ревакцинації надійно захищають дітей, але не дорослих. Дуже висока контагіозність. а якщо врахувати, що хворі ще в кінці інкубаційного періоду стають небезпечними для оточуючих, стає зрозуміло, як складно захиститися від хвороби.
Збудником інфекції являється РНК-вірус, що відноситься до сімейства парамиксовирусов. Вірус нестійкий у зовнішньому середовищі, швидко гине при підвищеній температурі і ультрафіолетовому випромінюванні. Джерелом збудника інфекції є тільки хвора людина. Найбільш небезпечний для оточуючих хворий в катаральний період хвороби і в перший день появи висипу. З 3-го дня появи висипу контагіозність різко знижується, а після 4-го дня хворий вважається незаразним. Хворі  стертою формою кору також є джерелом інфекції.

Поширення збудників інфекції відбувається повітряно-крапельним шляхом. При кашлі, чханні з крапельками слизу вірус кору виділяється в навколишнє середовище і з током повітря може поширюватися в сусідні кімнати, а через коридори і сходові клітки в інші квартири. Передача через третю особу зустрічається рідко, так як вірус кору в навколишньому середовищі дуже нестійкий і швидко гине.

Кір вважається дитячою інфекцією, однак нею можуть хворіти люди у будь-якому віці. Частіше хворіють діти у віці від 1 року до 5 років. Діти до 3 місяців, як правило, на кір не хворіють, що пояснюється наявністю у них пасивного імунітету, отриманого від матері, яка в дитинстві перенесла кір. Якщо мати не хворіла на кір, то дитина може захворіти з першого дня народження.

Інкубаційний період кору в середньому становить 8-10 днів, іноді, у осіб, які отримали сироватку імуноглобуліну, він розтягується до 3 тижнів.

Продромальний період характеризується тим, що  на його початку у хворого різко підвищується температура, кон’юктива очей червоніє, з'являється боязнь світла, повіки припухають. Очі починають сльозитися, поступово з'являються характерні гнійні виділення. Часто виникає блювота, короткочасні судоми на тлі підвищеної температури і втрата свідомості. Одним із характерних симптомів продорамального періоду являється симптом Філатова-Коплика - сірувато-білий висип на слизовій поверхні щік, оточений червоним віночком запаленої тканини, який по його закінченні зникає.

Висипання. Висип з'являється на тілі хворого на 4-5 день хвороби, супроводжується підвищеною температурою. Спочатку висип рідкісна, з'являється на лобі, на щоках і за вухами, потім протягом декількох годин вона покриває все обличчя, груди і верхню частину спини. Надалі бульбашки збільшуються в розмірах, зливаються в плями, особливо на спині, поступово захоплюють кінцівки, йдучи зверху вниз. Процес розвитку корового висипу в середньому займає 3-4 доби. Саме поступовий характер висипань відрізняє кір від іншого вірусного захворювання- краснухи. Однак, суцільної червоності на тілі не утворюється, завжди залишаються ділянки шкіри, вільні від папул, що в поєднанні з ураженням очей надає хворому характерний вигляд.

При неускладненому перебігу захворювання на 4-й день спостерігається пігментація висипу, він тьмяніє і набуває коричневий колір. Поряд з цим, спостерігається лущення шкіри.

Атипова кір відрізняється стертими і нечіткими симптомами. Вона супроводжується ураженнями верхніх дихальних шляхів, які нерідко викликають ускладнення перебігу захворювання. Найчастіше це пневмонія, ларингіт, ларинготрахеобронхіт.

Імунітет після перенесеного кору досить стійкий, практично довічний, повторні захворювання на кір зустрічаються дуже рідко.

Хворий на кір ізолюється на термін не менше 5 днів, при ускладненні пневмонією - не менше 10 днів від початку висипання. Діти, що були в контакті з хворим на кір, не допускаються в дитячі заклади (ясла, дитячі садки) протягом 17 днів від моменту контакту. Якщо початок контакту  встановлено точно, діти можуть відвідувати дитячі установи перші 7 днів інкубаційного періоду; роз'єднання починається з 8-го дня від моменту контакту з хворим.

Імунізація проти кору – єдиний дієвий спосіб запобігання спалахам захворювання та зменшення смертності серед дітей. Сьогодні кір відноситься до так званих керованих інфекцій: згідно з програмою вакцинації ВООЗ, імунізація проти кору проводиться в усіх країнах світу. В кінці 20 століття були створені комбіновані вакцини проти трьох інфекційних захворювань-кору, епідемічного паротиту і краснухи, які підтвердили свою безпеку і ефективність, мають значні переваги як з точки зору раціоналізації кампанії з імунізації суспільства від так званих дитячих інфекцій, так і з точки зору підвищення безпеки осіб, що вакцинуються. Щеплення проти кору, яке проведене відповідно до календаря вакцинації, забезпечує захист дитини від захворювання на значний термін, а у випадку захворювання, попереджає виникнення серйозних ускладнень та  смертності.