Весна вже й справді на порозі, з кожним днем стає все тепліше. Люди більше часу проводять на свіжому повітрі - парках, скверах, присадибних ділянках. Але для того, щоб радість від спілкування з природою не затьмарилася, ми повинні застерігати себе, дітей і домашніх тварин від такого маленького за розмірами, але такого значного за загрозливими наслідками паразита як кліщ.

Багато хто позиціонує кліща як комаху. Насправді ж, це членистонога тварина, яка є близьким родичем павука та навіть скорпіона. В останні роки люди і тварини все частіше стають об'єктами його ураження. Здебільшого укуси кліща є безпечними, але й ризик натрапити на того самого розповсюджувача інфекцій є високим. Загроза полягає не в самому кліщі, а в тих хворобах, які він здатен передавати від однієї своєї жертви до іншої (кліщовий енцефаліт, бореліоз - хвороба Лайма, анаплазмоз, ерліхіоз, бабезіоз).
Зокрема, саме ці тварини можуть бути переносниками інфекційного енцефаліту – запалення кори головного мозку. Одначе ця хвороба є надзвичайно рідкісною та може не фіксуватися у нашій країні роками.
Набагато вищим є ризик підхопити бореліоз, більш відомий як хвороба Лайма. Більш того: ця інфекція передається виключно через укуси чотирирогого кліща. Зараження відбувається не одразу: за даними медиками, кліщ має пробути у шкірі людини щонайменше добу. Інфікування бореліозом не є рідкістю: щороку цей діагноз ставлять тисячам українцям.
Хвороба Лайма (бореліоз) віднесена до захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації. Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, затверділість м'язів шиї, ломота у всьому тілі і млявість. В результаті хвороба Лайма може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м'язів, нервової і серцево-судинної системи.
Хвороба проходить різноманітно, маскуючись під грип, артрози, невралгії, міалгії та інші захворювання, і лише укус кліща в недавньому минулому дозволяє запідозрити хворобу Лайма. Особлива ознака хвороби - кільцевидна еритема, тобто червоне кільце різного діаметру навколо місця укусу кліща, буває не завжди ( у половині випадків).
Зараження людей відбувається при укусах хворих кліщів під час відпочинку у паркових зонах та скверах, біля лісових масивів, озер, ставків та інших водойм, при відвідуванні лісу та роботі на дачних ділянках. Зараження бореліями також можливе при споживанні сирого козячого молока та інших молочних продуктів без термічної обробки; при втиранні в шкіру роздавленого кліща.
Активність кліщів спостерігається у період з березня по листопад, але протягом цього часу вона неоднакова. Піки активності кліщів спостерігаються у квітні-травні та серпні-вересні. Важливо знать, що кліщі менш небезпечні в суху і жарку погоду (причому знижується не ступінь їх інфікуючої здатності, а агресивність). Якщо ж погода після теплих (а особливо спекотних) днів раптом змінюється на прохолодну та похмуру, кліщі стають особливо агресивними та ймовірність їхнього попадання на тіло людини значно зростає.
Кліщі не можуть літати та стрибати, тому своїх потенційних жертв вони очікують, сидячи на верхівці трави або чагарнику. Запах тварини або людини відчувають на відстані близько 10 метрів. При наближенні потенційної жертви кліщі приймають позу активного очікування: витягають передні лапки і водять ними з боку в бік. Коли поряд проходить тварина або людина, кліщ, тримаючись задніми лапами за гілочку, передніми намагається зачепитися за одяг, шкіру або шерсть.
Кліщів значно більше на узбіччях лісу та стежках, ніж у гущавині. Небезпека їх нападу існує не тільки у природних ландшафтах. Дорослі кліщі, личинки і німфи можуть потрапити в житло людини з квітами, дровами і присмоктатись до людини через декілька днів після перебування в лісі або парку.
Кліща складно побачити на своєму тілі одразу після його потрапляння на шкіру. Підступність кліщів у тому, що вони присмоктуються до тіла людини непомітно і безболісно, внаслідок чого їх виявляють на наступний день після присмоктування, але зазвичай – пізніше, коли на місці укусу можуть з'явитися ознаки запалення: почервоніння, свербіж, біль та припухлість.
Для запобігання укусам кліщів необхідно дотримуватися наступних правил:
- одяг для прогулянок на природі повинен бути світлого кольору (кліщі будуть помітними) з довгими рукавами і здатним закривати якомога більшу частину шкіряних покривів; шорти краще замінити на легкі штани, які можна заправити в шкарпетки. На голову обов'язково слід вдягнути кепку, хустинку тощо.
- перед поїздкою на природу бажано заздалегідь обробити свій одяг сучасними репелентами або акарицидними препаратами. Акарициди спрямовані на знищення кліщів після їх контакту з обробленою поверхнею. Ці препарати діють надійніше репелентів. Деякі виробники пропонують препарати, що відлякують кліщів, які можна наносити безпосередньо на шкіру людини.
- після прогулянки треба відразу ж змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати і вигладити. Обов'язково огляньте себе і одяг, або попросіть зробити це своїх близьких.
- якщо помітили у себе на тілі кліща, і медична установа розташована поблизу, - не видаляйте кліща самостійно, одразу звертайтеся за допомогою в медичну установу до лікаря-інфекціоніста, сімейного лікаря, лікаря-травматолога. Кліщ, по можливості, потрібен живим, для того, щоб встановити за допомогою лабораторних досліджень, чи є він переносником захворювання, чи Вам, все ж таки, нічого не загрожує.
- якщо кліщ впився у тіло, а медична установа досить далеко, то кліща потрібно видалити якнайшвидше, оскільки ризик зараження у цьому випадку зменшується. Для видалення робиться петля з нитки, яка розташовується між головою та тулубом кліща. Петля обережно затягується і кліщ викручується проти годинникової стрілки. Місце укусу оброблюється спиртовим розчином або антисептиком. Якщо ж частини кліща залишилися в тілі - потрібно звернутися за медичною допомогою до хірургів. Пам'ятайте, що під час видалення кліща, ні в якому випадку його не можна розтирати, давити, заливати бензином, рослинною олією, припікати йодом або спиртовими розчинами, оскільки під час загибелі кліщ виділяє у кров'яне русло людини підвищену кількість борелій.

|