При всіх гепатитах завжди уражається печінка, в клітинах якої, що називають гепатоцитами, йде активний запальний процес. Вони бувають гострі та хронічні. Для гострого гепатиту характерним є раптовий початок захворювання, тоді як хронічний починається поступово без виражених симптомів, тому такі хворі зазвичай пізно звертаються за кваліфікованою медичною допомогою, і тоді запальний процес може бути вже незворотним, перейти до цирозу печінки, або у ній утворюється злоякісна пухлина.

У медичній практиці в даний час розрізняють такі форми вірусних гепатитів – А, В, С, D, Е, F, G, TTV та SEN, але це якщо клінічний перебіг хвороби, епідеміологічний анамнез, лабораторне обстеження вказує на той чи інший вид вірусного гепатиту . При цьому необхідно відзначити, що останнім часом деякі віруси, що викликають застуду, грипоподібні симптоми, які називаються аденовірусами, і різні типи вірусів під загальною назвою COVID-19, теж можуть викликати запальні процеси в печінці. У деяких випадках необхідно враховувати наявність ВІЛ інфекції. Тому іноді, особливо якщо не проводиться повне комплексне обстеження хворого або у нього під час обстеження відзначаються негативні специфічні тести, що використовуються для підтвердження основних форм інфекційних гепатитів або інших вірусних інфекцій, лікарями лікувальних закладів ставиться діагноз «вірусний гепатит неясної етіології», хоча ураження може також носити і токсичний характер (якщо, наприклад гепатит розвинувся як ускладнення на фоні тривалого прийому високотоксичних лікарських препаратів) або основною причиною можуть бути аутоімунні порушення функції печінки - патологічний стан, коли з невідомих причин імунна система організму сприймає гепатоцити як чужорідні і починає їх просто знищувати. Тому основним першочерговим завданням у таких випадках має бути проведення лікарем лікувального закладу ретельної диференціальної діагностики захворювань із ураженням печінки. На підставі цього повинно призначатися відповідне лікування, а при необхідності проводиться весь об'єм протиепідемічних заходів характерних для тієї чи іншої інфекційної патології.

До перших ознак захворювання з ураженням печінки відносяться:

• постійно присутнє почуття тяжкості у правому підребер'ї;

• інтенсивний свербіж шкіри;

• жовтизна на шкірі та слизових (іктеричність склер, очей), хоча можуть бути і безжовтяничні форми

• кал стає світлим, а сеча – темною;

• у хворого пропадає апетит, але завжди є нудота;

• періодичні біль у ділянці живота, особливо у районі анатомічного розташування печінки;

• постійне підвищення температури тіла.

Якщо проведена диференціальна діагностика та специфічне обстеження не дали конкретних результатів, але існує висока ймовірність вірусної етіології ураження печінки, тоді при проведенні протиепідемічних заходів у вогнищах вірусного гепатиту неясної етіології необхідно враховувати особливості всіх шляхів передачі гепатотропних вірусів.

Так для інфекційних гепатитів А, Е основним є фекально-оральний механізм зараження через рот (шляхи передачі: водний, харчовий та контактно-побутовий, факторами передачі є різні харчові продукти, що не зазнали термічної обробки, вода).

При інфекційних гепатитах В, С, Д та в інших форм, механізм зараження в основному парентеральний, коли вірус відразу потрапляє в кров. Усі біологічні рідини, особливо хворих на ВГВ та ВГС, а також вірусоносіїв цих інфекцій містять вірус. При цих формах гепатитів виділяють природні шляхи передачі, серед яких статевий, горизонтальний, вертикальний та штучні (при порушенні цілісності шкірних покривів та слизових оболонок при медичних та інших аналогічних маніпуляціях, наприклад введення наркотичних засобів, татуювання). Статевий - коли відбувається сексуальний контакт з інфікованою людиною. Горизонтальний шлях передачі може відбуватися при інших контактах з інфікованою людиною, особливо при передачі вірусу в сім'ях хворих з хронічним гепатитом, при цьому факторами передачі можуть бути предмети особистої гігієни (зубні щітки, прилади для гоління та манікюру, гребінці, мочалки та інші предмети, що використовуються кількома членами сім'ї). Вертикальний та перинатальний - від матері до дитини. Інфікована вагітна жінка може інфікувати плід до та під час пологів, після пологів при годівлі грудної дитини груддю (за наявності тріщин сосків, саден на слизовій оболонці ротової порожнини у дитини).

При аденовірусах та різних типах вірусу COVID-19 характерне зараження повітряно-краплинним та контактно-побутовим шляхом.

Таким чином, при організації протиепідемічної роботи в вогнищах вірусного гепатиту неясної етіології, необхідно, в першу чергу, проводити наступні заходи:

- ізоляція хворого в інфекційному стаціонарі на термін, необхідний для лікування та санації;

- проведення епідеміологічного розслідування в широких межах вогнища як за місцем проживання хворого, так і за місцем його роботи, навчання, виховання, тощо, звертаючи особливу увагу на джерело водопостачання, очищення та знезараження води, дотримання санітарно-гігієнічного мінімуму в житлових приміщеннях, санітарного етикету, санітарних побутових стандартів, правил зберігання, приготування та вживання харчових продуктів, тощо;

- дослідження питної води, а за потреби і продуктів харчування на основні мікробіологічні показники, але особливо на вірусне забруднення (колі-фаги, тощо);

- проведення заключної дезінфекції з використанням максимального режиму, що застосовується при вірусних інфекціях, дозволеними дезінфекційними засобами, зареєстрованими в державному реєстрі України, як за місцем проживання хворого, так і при групових випадках в інших місцях, в межах меж вогнища;

- виявлення хворих та носіїв вірусної інфекції серед контактних осіб, із застосуванням лабораторних методів дослідження, специфічних тестів, особливо за наявності у них патології печінки, із встановленням за ними медичного спостереження на строк за рішенням епідеміолога, а при необхідності дотримання ними режиму самоізоляції;

- проведення контактним особам імунізації актуальними противірусними вакцинами, профілактичного лікування із застосуванням імуноглобулінів, імуностимуляторів, за наявності епідеміологічних показань та з дотриманням затвердженого регламенту щодо використання таких препаратів;

- проведення санітарно-освітньої роботи серед контактних осіб та інструктажу серед них щодо дотримання в осередку поточної дезінфекції.