Висипний тиф – гостра інфекційна хвороба, що передається вошами і характеризується лихоманкою, своєрідним висипом, а також ураженням нервової та серцево-судинної системи. Актуальність інфекції зростає у періоди надзвичайних ситуацій та у воєнний час.

Збудником висипного тифу є рикетсії Провачека, названі на честь вченого Провачека, який вивчав причину висипного тифу і загинув від нього у 1915 році. Рикетсії Провачека довго зберігаються у висушеному стані і при низьких температурах, гинуть при прогріванні до +100℃ С за 30 секунд і під дією дезінфекційних засобів.

Передача інфекції частіше за все здійснюється через найбільш небезпечних платтяних (рідше головних) вошей, у яких рикетсії розмножуються у шлунку. При виштовхуванні їх із фекаліями з організму комахи, збудник потрапляє на шкіру людини. При чуханні людина втирає в ранку шкіри збудника. Зараження може статися і при втиранні розчавлених вошей.

Інкубаційний (прихований) період триває 14 днів. Захворювання починається гостро. Температура тіла досягає 39℃. Турбує різкий головний біль, безсоння. Хворий збуджений (балакучий, рухливий), його дратують гучні звуки, яскраве світло, запахи. Швидко настає занепад сил. Обличчя та очі червоні. На 4-й день хвороби на шкірі бічних поверхонь грудей і живота, на згинальній частині рук з'являється рясна висипка - цятки від блідо-рожевого до пурпурно-червоного кольору розміром до 5 мм з нерівними, нечіткими краями. Ускладненнями захворювання можуть бути психоз, тромбофлебіт, міокардит.

Зараження вошами має назву "педикульоз". Підхопити вошей може хто завгодно, і це не залежить від віку, статі і соціального середовища. А от щодо механізму зараження, тут і справді є деякі особливості. Наприклад воші, попри наші хибні переконання, буцім-то вони прудкі створіння, не можуть стрибати або перелітати з однієї людини на іншу.

Але вони досить швидко переповзають при безпосередньому контакті "голова до голови", а також при користуванні спільними гребінцями, рушниками, головними уборами. Уявіть собі роздягальню у школі чи в дитячому садочку, чи гардероб десь у спорткомплексі! Якщо залишити там свій одяг із порушенням правил санітарної гігієни, вберегтися від паразитів буває доволі важко. Зважте і на те, що без господаря (тобто без джерела їжі) воша може протриматися близько двох діб. Отже, якщо, наприклад,  на полиці в роздягальні лежить "безгоспний" гребінець, добре подумайте, чи варто його брати. "Підчепити" вошей можна й під час відвідування сауни, бані, басейну. Рухається воша у напрямі людини тільки за запахом і при цьому практично нічого не бачить. Коли вона у процесі свого життєвого циклу живиться кров'ю людини, то з напівпрозорою поступово стає бурою.

Три вороги: Перший і найбільш поширений - головна воша (водиться на волосяній частині голови, частіше на потилиці, скронях, тім’ї, а також у бороді і бровах). Це маленька спритна комашка, яку роздивитися можна навіть неозброєним оком. Найчастіше "квартиранта" можна виявити, коли у волоссі є яйця вошей - гниди. Вони ззовні трохи нагадують лупу, але на відміну від неї, неначе приклеєні до волосся. Вони відкладають яйця (гниди) біля коріння волосся, приклеюючи гниду прозорою клейкою масою. Якщо гнида знаходиться на відстані 1 см від коріння волосини, це означає, що вона булла відкладена місяць тому і з неї вже вийшла воша. Головні воші відкладають 4 яйця в день, 90-140 за все життя, тривалість життя їх складає 28-36 днів. Максимальна кількість головних вошей в однієї особи може сягати 200 штук. Особливо страждають при вошивості діти. Вони стають дратівливими, погано сплять, у них знижується інтерес до навчання.

Другий ворог - так звана площиця або лобкова воша. Вважається, що це більше проблема дорослих людей (вони й справді зазвичай знаходять собі нового господаря під час плотських утіх). Але можливо підчепити бридких істот і більш невинним шляхом - наприклад, переплутати рушники в роздягальні басейну чи спортзалу. Площаниця хоч і повзає повільно, але може переповзати під пахви і навіть у брови та вії. Вона має плоску крабоподібну форму. Лобкові воші живуть на тілі людини, глибоко впиваючись у шкіру, й тут же відкладають яйця. Вони знаходяться не тільки на поверхні лобка, але й у пахових ямках, на поверхні грудей, живота, інколи живуть на бровах та віях. Лобкові воші мало рухливі, тому при цьому виді педикульозу люди заражаються тільки при близькому  контакті. Зараз почастішали випадки зараження в лазнях. Плодючість їх невелика, самка відкладає 3 яйця в день, 50 - за все життя. Розмножуються при температурі 20-45℃. Живуть до 18 днів. Запущений лобковий педикульоз перебігає важко, хворий розчісує вкушені частини тіла, іноді підозрює, що він заражений коростою.

Третій ворог – одежна воша. Саме вона вподобала тих, хто не дружить з водою та милом. Вона живе в одязі, переповзаючи на тіло лише, щоб трохи поїсти. Вони живуть і відкладають яйця (гниди) в складках білизни, одягу, особливо в швах. Самка харчується 8 разів на добу. Кожного дня відкладає близько 10 гнид (всього 200-300 за все життя). Живе вона до 45 днів. Найсприятливіша температура для її життя +30-32С, при зниженні температури до +10-20℃ вона припиняє відкладати яйця. Якщо температура тіла людини піднімається вище +37℃, то воші переповзають з хворої людини на здорову. Харчуючись кров’ю хворої висипним тифом людини, воші також хворіють на дане захворювання і гинуть від нього.

Крім цієї загрозливої ролі, педикульоз дуже неприємний стан. В результаті укусів, на шкірі виникають конусоподібні папули (пухирі), шкіра грубішає, темнішає, стає сухою. Як що вошивість у людини триває кілька місяців, то розвивається загальна реакція організму -підвищення температури тіла, м’язовий біль, особливо в ногах, пригнічений загальний стан. На місці укусів можуть утворитися ранки, до яких легко потрапляє інфекція.

Основними заходами у профілактиці висипного тифу є: своєчасне виявлення таких хворих та осіб з педикульозом, протиепідемічна робота у вогнищах з проведенням дезінсекційної обробки спеціальними засобами, дотримання санітарно-гігієнічних правил у побуті.

Про кожного виявленого хворого на висипний тиф, а також при виявленні осіб з педикульозом, негайно сповіщають усі профільні медичні установи. Одночасно проводяться епідеміологічне обстеження вогнища, з виявленням джерела вошей та факторів їх передачі, медичний огляд контактних осіб та подальше їх медичне спостереження. Як натільну так і постільну білизну, якою користувався хворий або особа з педикульозом, кип'ятять  до 10-15 хвилин і стирають у 2% мильно-содовому розчині, а верхній одяг, подушки, ковдри та матраци піддають обробці в дезінфекційних камерах, в домашніх умовах прогладжуючи одяг до 4 разів гарячою праскою. При необхідності проводиться аерозольна дезінсекційна обробка побутових приміщень. Необхідно забезпечити одночасне проведення всіх перерахованих заходів, повторюючи за потреби санітарну обробку в вогнищі  двічі, з інтервалом 8-9днів.

Як же позбутися надокучливих "квартирантів"? Здавалося б перше, що приходить у голову - викуповувати її у воді. Але вчені з’ясували, що головні воші, якщо вони вже з'явилися і почали розмножуватися, зовсім не боятися води без мила і добре плавають.

На щастя, сьогодні є багато препаратів для лікування педикульозу, котрі діють одночасно і на вошей і на гнид. Підібрати потрібний допоможе лікар у кожному конкретному випадку, адже в декого, особливо в дітей, можуть виникнути алергійні реакції на протипедикульозні препарати. І тоді їх потрібно буде поєднувати з антигістамінними засобами. Ще один нюанс: обробляти протипедикульозними засобами потрібно не лише того, хто приніс живність до дому, а й інших членів родини, особливо при висипному тифі.

Воші можна вивести и механічним шляхом (вичісування), а гниди (яйця вошей) необхідно вибирати в основному руками. При необхідності волосся стрижуть або бриють. При вичісуванні або обстриганні волосся на різних ділянках тіла враженого, потрібно закрити їх простирадлом чи клейонкою. Острижене волосся, вичіски збирають на папір, який потім спалюють.

Через тиждень необхідно знову оглянути враженого (як що залишилися гниди, з них вийдуть воші) і при необхідності провести повторну обробку.

Слід пам’ятати, що дітей до 5 років, вагітних жінок - годувальниць, осіб з шкірними захворюваннями, ранами на голові обробляють лише механічним шляхом або уважно вивчити інструкцію до застосування педикулоциду.

Для боротьби з вошами використовують таки препарати як Ніттіфор, Педекс, Делацет, Пара-Плюс, Педилін, Хігія, Пермін, ХедРінг, Lavinal, 20% водно-мильна суспензія бензил-бензоату, а також інші препарати, які зареєстровані у державному реєстрі  МОЗ України. Препарати повинні мати сертифікати якості та інструкцію із застосування..

Щодо спільних профілактичних заходів - не лінуйтеся частіше оглядати себе і своїх дітей. У  дошкільнят волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, особливої уваги потребує світле волосся. Особливо важливим такий огляд є після довгого перебування в громадських місцях (наприклад санаторіях) або при регулярному відвідуванні басейнів, спортзалів, тощо. Розповсюдження вошей відбувається при безпосередньому контакті людей, особливо при великій їх скупченості: у транспорті, на вокзалах, ринках, у басейні. Щоб не трапилась така біда з вами, необхідно після поїздок чи яких ось сумнівних контактів, в першу чергу, оглянути свої речі, чи немає на них вошей. Особливу увагу зверніть на складки та шви білизни, де платтяні воші відкладають свої яйця. Бажано в цих випадках пройти самостійно додаткову домашню санітарно-гігієнічну обробку, тобто терміново помитися з милом, змінити одяг і прокип’ятити його та пропрасувати речі гарячою праскою.

Особливо швидко педикульоз розповсюджується у дитячих колективах при спільному користуванні гребінцями, головними уборами, одягом, постіллю, при зберіганні всіх речей разом. Носіями та розповсюджувачами вошей є також люди, які не мають постійного місця проживання, ведуть безладний спосіб життя і особи, що не дотримуються правил санітарної гігієни.

Тому необхідне суворе дотримання особистої гігієни у побуті, дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, учбових закладах, гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, під час мандрівок та активного відпочинку, у пасажирському транспорті, тощо, регулярно проводити прибирання всіх побутових приміщень. В перукарнях неприпустимо повторне користування накидками, простирадлами, гребінцем, машинкою для стриження волосся без належної обробки.

В свою чергу до  основних заходів по дотриманню вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:

- регулярне миття тіла з милом і одночасною зміною натільної та постільної білизни не рідше одного разу на тиждень з подальшим прогладжуванням звичайною або паровою праскою;

- регулярний догляд за волоссям (щоденне розчісування, при потребі - стриження);

- систематичне чищення та догляд за верхнім одягом;

- індивідуальне використання предметів особистої гігієни.

У разі виявлення ознак на явності вошей необхідно негайно звернутись до лікаря у лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання і до відділень дезінфектології філії  ДУ“ОЦКПХ МОЗ” для проведення протипедикульозних заходів.

Пам’ятайте! Суворіше виконання цих правил дозволити запобігти виникненню педикульозу та розвитку такого небезпечного інфекційного захворювання як висипний тиф.